Моя бабуся Гнилий сарай, мітла та ступа Старенька хата край села. І трав цілющих ціла купа Так пращурка моя жила. Заходиш, піч, одна кімната Без

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Моя бабуся Гнилий сарай, мітла та ступа Старенька хата край села. І трав цілющих ціла купа Так пращурка моя жила. Заходиш, піч, одна кімната Без
Дим і тиша стояли над селом. Палали поодинокі копиці сіна. Люди зі зболеними лицями покидали свої домівки і, притуливши дітей до грудей, мовчки йшли до
«Чим більше мов ти знаєш,тим більше ти –людина.» Так говорить мудре прислів’я і я повністю згодна з цим твердженням. Звичайно, ми маємо в досконалості знати
Під неба помаранчевим крилом Собі таку «свободу» відстояли… Чи то добро вже обернулось злом? Чи то всі ми зробили, а не знали?.. Не знали, що
Пшениці стиглої колосся, Барвінку зоряний розмай, Моя прекрасна Україно – Благословенний Богом край! Ти крізь страждання і недолю Пройшла тяжкий, тернистий шлях, Тепер тримаєш міцно
«ДЕМОКРАТІЯ» I Крізь плач і стогін Україна До волі лебедем летіла, Знов воскресала на руїнах, Надії зіркою світила. В квітках барвінку розквітала, Пісні співала калинові,