ВЕЧІР Вечір. Тихо. Сонечко сідає. Ластівка низесенько літає. Зіронька вечірняя зійшла, Пригорнула до свого крила. До берізки ніжно доторкнуся. Радісно до мальви повернуся. Місяць пропливає
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
ВЕЧІР Вечір. Тихо. Сонечко сідає. Ластівка низесенько літає. Зіронька вечірняя зійшла, Пригорнула до свого крила. До берізки ніжно доторкнуся. Радісно до мальви повернуся. Місяць пропливає
Я СО СВОИМИ МЫСЛЯМИ НАЕДИНЕ Я со своими мыслями наедине. О завтрашнем ли, о вчерашнем дне Я думаю сегодня. Разлучница сама и сводня. Безжалостна к
Какой же, право, я чудак Не я ли был тобою брошен? Не ты ли брошенная мной? Ты в моей жизни безалаберной земной Была любовницей, подругой
Одинокая мадам Одинокая мадам – моя попутчица. Мне бы с ней поговорить. Уж как получится. Чай ли, кофе ли, вино. Безразлично ей. А в глазах
В чём суть? Опасно к жизни относиться несерьёзно, ну а серьёзно относиться к ней смешно. Успех, любовь, соблазны… Но Ведь от себя не убежать. Я
Что посеешь, то пожнёшь Стиль жизни – позволяющий. Стиль жизни – управляющий. Стиль разрешающий, мешающий, решающий. Пусть скептик возразит, мол, чушь всё, ерунда. Лишь будущее
А я же так… Андрею Макаревичу Он так уверенно сказал: – Играет с абсолютным слухом вам скрипач. А я же так люблю и скрипки смех,
НА ЖАЛЬ Самотність, туга і печаль… Без них не можна жить, на жаль. Самотність стука у віконце: Сховалося за хмари сонце. Ось туга серце розриває,
ЗДРАСТУЙ, ШКОЛО! Закінчилось тепле літо, Школа знов стріча діток! Всім – за парти, за навчання, Здобувати виховання! Літо-літечко веселе Залиша міста і села. Здрастуй, школо,
УКРАЇНА Україно моя, рідний краю! Я інакшого, справді, не маю. Україно, співуча і мила, Де взялася у тебе та сила, Щоб роками цвісти і співати?
РОМЕН Ромен – величний, Ромен – квітучий! Ромене славний, А ще співучий, Ти – наша ненька І рідний тато. Ти за сестру нам, А ще
Безвихідь Кожен веде подвійну гру. А що воно дає? Душа тоді лиш із пером, коли кохання є. Тож, як себе не весели. І з ким