Багато разів я Не щиро кохав. Шукаючи музу, На сайтах писав. Та небо дарує Лиш гарних людей. Воно так цілує, Що грім із грудей. Воно
Автор: Admin
Лікую душу
Листя побільшало жовтого, Вітер зірвавсь…Невтерпець! Запах залишився лілії жовтої, Літо збігло зовсім нанівець. А за літом -цілунки, думки… Зустрічі трепетні і побачення! Ти б за
Загадкова зима
Мороз-чаклун гаптує вже малюнки На вранішньому сонному вікні… Зима якісь готує подарунки На вибіленім долі полотні. . Мабуть, не випадково стрілись знову І в сни
Завяжи узелочек…
Завяжи узелочек на память, Может, вспомнишь о нашей любви, Прежних чувств твоих вспыхнет вдруг пламя… Только в осень свою не зови. . Не приду я
Нам нельзя в одиночку на звезды смотреть
Нам нельзя в одиночку на звезды смотреть, Осторожно касаясь в пространстве наощупь Холодеющих взглядов, сомненья терпеть, Постоянно теряясь в догадках, как проще Открывать, наугад, в
Почуття
Простелю я віршами стежину до тебе, Теплий сонячний промінь пошлю до чола… Прихилю щиру ласку блакитного неба І за тебе молитимусь – де б не
Седые январи
Нет тепла от утренней зари – Холодом закрыта в душу дверца… Не согреют эти январи Мне сегодня ни души, ни сердца. . Замирает в холоде
Я приду в твою память…
. Я приду в твою память пушистой снежинкой Или, может быть, тёплым весенним дождём, Или в небе повисну Луны половинкой, Зазвеню колокольчиком пасмурным днём. .
Вічність
Ще – безвістя. Ще німо шляхам і морям. Ще із Йосипом в парі ідеш при надії – скоро вродиться хлопчик, твій син, Маріам! …Син твій
Я вертаюся
Зачинитись…Ридати ридма.. Утамовувать крик з руки… …А крізь вечора драну ринву просотались, течуть зірки і згасають в сухій скорботі сновидіннями сивих лип, на тремтливій найвищій
Турченко Вячеслав Михайлович
Народився у 1960 році в селі Олексіївка Роменського району Сумської області. Батьки – педагоги. Українець. У 1978 р. закінчив школу та поступив до Одеського Вищого
Ви просто уявіть
Ви просто уявіть, що є планети, Де все інакше, іншії світи. Там навпаки читаються газети, Кохання в тому рейсі не знайти. А може я вже