До Дня міста Ромни міськвиконком заснував медаль “За вагомий внесок у розвиток міста” Нею нагороджені відомі роменці і ті, хто своєю працею возвеличив древній Ромен.
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
До Дня міста Ромни міськвиконком заснував медаль “За вагомий внесок у розвиток міста” Нею нагороджені відомі роменці і ті, хто своєю працею возвеличив древній Ромен.
ПОЕТОВІ, ПРОЗАЇКУ Андрію Кубаху з нагоди 65-річчя від дня народження та презентації його книги “Терпке джерело”. Ви не тільки поет знаний, Про що свідчать збірочки
Весна – це юність полохлива, Цвітіння квітів, трав, дерев. Це – вічна молодість щаслива, Хвацька, за душу всіх бере! Весна – пора кохання зріла, Пора
В Ромнах давно виходить альманах “Ромен”. Про нього знають навіть за кордоном. У ньому, крім простих, незнаних ще імен, Друкуються письменники й мадонни. Маститі, ерудовані.
День 14 листопада 2008 року знаменний не тільки для колективу Роменського ВПУ, а й для краєзнавців, мистецтвознавців, любителів і цінителів книг, художників, працівників музеїв різних
ОГЛЯД ЕКСПОЗИЦІЙ МУЗЕЮ Оновлений музей літературний Приймав гостей услужливо, з душею. Це дійсно центр училища культурний, Тут книги зібрані – гордість музею. Окрім творів видатних
Буваючи у великих містах, зокрема в Харкові, спостерігав таку картину: школярі в місцевому транспорті люб’язно поступалися місцями людям похилого (поважного) віку. ЯКБИ ТАК СКРІЗЬ БУЛО
УПАВ ЛИСТОК … Упав листок знесилений і жовтий, Упав багряний – іншого вже сорту, Але і він зневоднений, змарнілий, Хоча на вигляд ще доволі цілий.
НЕЖДАНА ЗУСТРІЧ Вони сидять – розлучниця і бувший, А я йду мимо – чорт мене поніс! Вони сидять, напружено надувшись, Собі шепочуть тихо щось під
З КОХАННЯМ ЖИТИ ДО ЗАГИНУ Було кохання трепетне і ніжне До жінки, що в той час була заміжня. Коли ж чужою бути перестала, То і
ЛЮБИТИ БОГА – ЛЮБИТИ ЙОГО ТВОРІННЯ Чоловік Писання Боже День у день читати став. На дружину він увагу Вже звертати перестав. Не обійме, не пригорне,
Жах душі переселенський Мук пекельних Соловки Монастир преображенський Кровоточить у віки Зверх диявольська утроба За плюндрованих сердець Сущий ад землі та неба Міліонних душ кінець