МИ МОРОЗУ НЕ ЗЛЯКАЛИСЬ
Біло-срібним простирадлом
Вкрила все зима навкруг.
Всюди чисто, всюди гарно,
І мене покликав друг
На санчатах покататись
З величезної гори.
В сніжки грати приєднались
Ми в дворі до дітвори.
Червоніють наші щічки,
Бо щипає їх мороз,
Не злякались ми нітрішки
Морозенкових погроз.
Бешкетуємо надворі,
Розпашілі від жари.
Не страшні нам дні суворі
Білосніжної пори.
КАРНАВАЛ
Спішать до ялинки звірята
Ведмеді, зайці і вовки ,
Лисиці, коти і ягнята,
Собаки, єноти, білки.
Напрочуд красиві і дружні,
Немовби одна це сім’я,
І боягузи, і мужні –
Всі разом, а з ними і я.
Нікого із них не боюся,
Бо все це – дитячий народ,
Я з ними в гурті веселюся ,
Вожу залюбки хоровод.
Бо це карнавал новорічний,
Ялинка вся сяє в вогні,
Як жаль, що це свято не вічне,
Воно до вподоби мені.
ЗИМОВИЙ ЕТЮД
Снігурка махнула руками
І кинула сніг з рукавів.
Наслідував приклад від дами
Мороз і мости скрізь навів.
Позлизував хутко калюжі,
І землю на камінь скував,
І вітер, безжальний і дужий
Щосили йому помагав .
Для цього їм ночі хватило,
На ранок – надворі зима,
Від білості зір засліпило,
Мороз наскрізь тіло пройма.
Спішать люди в справах, ногами
Витоптують білі стежки,
А діти зібрались гуртами,
Жбурляють завзято сніжки.
Горобчик бур’ян коливає
У пошуках спілих зернят.
Снігурочка ж сніг розсипає,
Уже кучугури лежать.
МОРОЗЕНКО
Дуже хитрий Морозенко,
Він підкрадеться близенько,
Підморозить носик, щічки,
Ще й залізе в рукавички,
І під шубку, в чобіток.
Він залякує діток:
”Годі вам уже гуляти,
Повертайтеся до хати”.
НОВОРІЧНЕ ДИВО
Дід Мороз прийшов в садочок,
Примостився у куточок,
З Новим роком нас вітав
І гостинці роздавав,
Потім вірші наші слухав.
Дивимось, а з-під кожуха
Не штани, як це годиться,
Виглядають, а спідниця.
І цікавим всім нам стало
Ще одне з святкових див.
І до Діда ми пристали:
”Шаровари де згубив?”
Кожен з нас узнати хоче,
Як ця трапилась біда,
А Василько ще й хихоче :
”Справжня в тебе борода?”
Враз за неї ухопився,
Потягнув – і просто жах!
Вовни жмутик опинився
Вмить у нього у руках.
Ми на це не сподівались,
Не було дивацтву меж.
Потім дружно розсміялись,
Дід Мороз сміявся теж.
Він не з лісу появився,
Не з Лапландії примчав,
В нього хтось перерядився.
Няню в ньому я впізнав.