Місяцю блудливий сатанинський лік
Був би я щасливий у житті на вік
Та твої астрали, зрадили мене.
Всю нудьгу зібрали, у життя сумне.
Сіє гріх на душу, чорних книжок суть
Тож коритись мушу, дням що зло несуть
Віддаливсь від Бога, проти нього став
І моя стежина в чарах серед трав
Я з них виділяю доброту і зло.
І лічу й караю, де ж таке було.
А така спокуса тягне як магніт
Від її укусу меркне білий світ.
З Силою природи вийшов тет-а-тет.
Де нащупав броди в магію планет.
