Козацький оберіг Де зір ясних блукають табуни І сонце, наче квітка хризантеми, Пишаються калиноокі дні В козацьких оберегах і знаменах. Де жита ще не скошений
Місяць: Лютий 2013
Зимовий етюд
Зимовий етюд Блукає тиша заметами, Мороз їй панчішки сплів… Зима! Завірюх срібне плетиво, Самотня сповідь років… На вікнах пейзаж узорами, Спішать вишивані дні… І марять
Купальська казка
Крокує Липень просто і завзято – Говорять з теплим сонечком садки, А поруч з ним іде ясне Купальське свято На гомінкі Посульські береги. Вже ходить
Пшеничний колос
Налитий дощами у полі, Мов сонця ясний промінець, Він проситься вже до стодоли – Колосся барвистий вінець. На зорі ясні надивившись, Побачивши чудо-дива, Стоїть він
Веснянка
Веснянка На образи молитись я не стану, У мене вже давно свій оберіг. У кожного в житті є сонце – мама, Одна, що дарувала цілий
МОЯ УКРАЇНО!
МОЯ УКРАЇНО! Обкидаю поглядом довкола, Із вікна вагонного – і дивно: Здається, що раніш ніколи Не бачила тебе такою, Україно. Ранкові роси мерехтять на травах,