Я хочу пишатися містом своїм,
Бо це є лице і приватний наш дім.
Щоб змогла була завжди в радість піти,
Та дні вихідні для душі провести.
Чи то у театр, чи то у кіно,
Послухати хор, що закритий давно,
А ще з ковзанами піти на каток,
Купити в дитячі забави квиток.
Придбати Ромен, наший творчий журнал,
Щоб був у кіосках, як творчий запал.
А в селах на клубах пудові замки.
Куди ж понести свої творчі думки.
І нові і ті, що роками лежать,
Як хочеться сіять, то хочеться й жать.
Коли заколоситься місто моє,
Таланти й підстави на все оце є.
Тож будем Ромни на весь світ величать,
Бо розум не треба ніде позичать.
Я хочу гордитися містом своїм –
Це наше лице і приватний наш дім.
А хто не сприймає вірша цього зміст,
Плететься позаду, як Бобика хвіст.