Ветерани
Залишилось мало ветеранів.
Більшість їх земля пухка забрала.
Всі трудилися до сил останніх,
Слава про діла їх не згасала.
Були серед них і волонтери,
Діячі громадські, активісти.
Не було в житті такої сфери,
Де б не було ветеранам місця.
Ветерани почесть заслужили
Двічі: на фронтах, в громадських справах.
Перемогу світу присвятили,
Піднесли авторитет держави!
09.05.2008р.
***
Почесть героям
Война закончилась победою давно,
Ее не знает нынешнее поколенье.
Была она иль нет – ему ведь все равно,
Но ветераны помнят до сих пор сраженья!
Бои жестокие, пуль пулеметов град,
Сраженье танков, самолетов и пехоты.
Бой длился долго, за троих с врагом солдат
Сражался, разрушая вражеские дзоты.
Солдат упал героем, враг чумной разбит,
Хотя превосходил во многом наши силы.
Сколько безымянных парней в земле лежит
Заброшенных, не похороненных в могилах.
Сегодня еще много останков солдат
Находят археологи и следопыты.
Погибшим нужно достойно почесть отдать,
Дела их бессмертны, они не забыты.
Октябрь 2008г.
***
Дев’ятий десяток іде ветеранам,
Котрі здобули перемогу в борні.
Здаватись хворобам не треба, ще рано,
Бо ви не для того були на війні.
Війна – це серйозна життєва напруга.
Здоров’я забрала і силу взяла.
Усіх захищали і воїна – друга,
Щоб наша держава навіки жила.
Себе не жаліли на мирному фронті.
Трудились завжди, не шкодуючи сил.
Ви бачили світлі, ясні горизонти.
До всього прикласти слід безліч зусиль.
Сьогодні не тільки болять ваші рани.
Серденько, легені і ноги здають.
Кріпіться, боріться, брати – ветерани!
І в цьому єдиний, життєвий ваш путь.
Щасливих хотілось побачити внуків
І правнуків хочеться бачити більш.
Не хочем, щоб світ пережив ще раз муки.
Бажаємо вам, щоб жилося не гірш.
Піднімем, хто може, святкові бокали
За дружбу, за єдність всі вип’єм до дна!
Щоб ви, ветерани, ще марку тримали,
Щоб пісня лунала для вас не одна.
Травень 2006 р.