НЕ В ТОМУ РІЧ…
У небі журавлиний клич.
Летять, бо вже зима невдовзі.
Тебе, мій любий, клич не клич –
Знов пустота лиш на порозі.
Не в тому річ, що я сама,
Що в серці невимовна туга,
А в тому річ: тебе нема
І у душі вирує хуга.
Холодний дощ і темна ніч.
І біль стискає знову груди.
Що дощ іде, не в тому річ,
А в тім: тебе уже не буде.
ШКІЛЬНИЙ ВАЛЬС
Сьогодні знов лунає вальс шкільний.
І наш в уяві вечір випускний.
Ляга дівоча трепетна рука
Вже на змужнілі плечі юнака.
Тоді нам сонце, як тепер, світило,
Тоді, як і сьогодні, теж любили.
А ще в усіх випускників від танців
Горіли на щоках такі ж рум’янці.
Роки доволі швидко пролетіли.
Піввіку ми вже в школу не ходили.
Куди ж поділись молоді літа
І на добро надія та свята?
Звучить, як і раніше, вальс, вальс, вальс…
Звичайно, білі скроні вже у нас.
Але чоловіки знов розправляють плечі,
Аби у танці не відстати від малечі.
І знову цей шкільний, щемливий вальс.
Зрадливі сльози на очах у нас.
Танцюють і батьки, і діти, й внуки,
Тримаючись із ніжністю за руки.