Теплий одяг, ліхтарики, тепловентилятори, харчі, воду, хліб та солодощі доставили на передову для наших бійців роменські волонтери. Небезпечна дорога на Схід або що спонукає активістів долати тисячі кілометрів для того, щоб передати допомогу для військовиків. Подробиці у нашому власному матеріалі.
І знову в дорогу зібрався настоятель Всіхсвятської церкви Димитрій Долгий. Разом із ним його незмінні “бойові” побратими із Сум, про яких ми вже писали: протоієреї Максим, Олексій, Сергій та я, журналістка «НП Роменщини».
Цього разу ми передали вашу допомогу туди, де цього потребували найбільше. Зокрема, побували у Сватовому, Старобільську, Біловодську, Комишиному, Верхній Ольховатці, Щасті, Старому та Новому Айдарах, Костянтинівці, Червоному Лимані.
Із собою, як і минулого разу, привезли гарячі привіти від наших земляків, які нині стійко та мужньо боронять нас від ворогів.
Дмитро Косенко:
– У нас все нормально. Воюємо. Усім привіт. Щасти!
Сергій Балашов:
– Патріотизм підтримує бойовий дух. Спіть спокійно, поки ми не спимо.
Андрій Ісаков:
– Привіт усім роменцям! Дякуємо за допомогу!
Григорій Циба:
– Усі живі, здорові. Привіт родичам – мамі Лесі та трьом синочкам, а також усім роменцям. Чекайте, незабаром повернуся!
Віталій Правдюк:
– Не хвилюйтеся, у мене все нормально. Передаю вітання дружині та сину.
Олександр Морозов:
– Привіт усім, хто мене знає. Дякую за поміч.
Євгеній Завгородній:
– Привіт знайомим та рідним. Ми за вас! Ви з нами!
На Сході ми також зустріли й наших роменських міліціянтів, котрі поїхали в зону АТО два тижні тому.
Начальник Роменського МВ Віталій Гринь говорить, що їхнім завданням є охорона громадського порядку в зоні АТО. Також за час перебування правоохоронці вже спіймали сепаратиста та не дали йому дестабілізувати ситуацію в місті.
Загалом ситуація вкрай непередбачувана. Наразі почастішали випадки обстрілів із боку ворогів. Та це ні на трішечки не лякає роменських волонтерів. То чим же так вабить їх буремний та небезпечний Схід, ми запитали в одного з них.
– Перш за все, це християнський поклик. Адже Євангеліє від Матвія гласить: “Бо Я голодував був- і ви нагодували Мене, спрагнув – і ви напоїли Мене, мандрівником Я був – і Мене прийняли ви.
Був нагий – і Мене зодягли ви, слабував – і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був – і прийшли ви до Мене”. Це любов до Батьківщини та її захисників. Адже нині тут знаходяться мої знайомі, друзі. Якщо не ми, то хто їм допоможе? – розповів “Погляду” протоієрей Димитрій Долгий.
Не будьте байдужими! Зараз як ніколи захисники потребують нашої допомоги. Наразі армійцям конче необхідні білі маскхалати для того, щоб виходити у розвідку.
“Гуманітарка” приймається, як у магазині “Теплоцентр”, ЗОШ№8, так і в церквах УПЦ.
