Віктор Петрович Коцур

Родина істориків

Щороку весною на Україні відзначається День науки. Адже науковці є справді золотим фондом кожної нації, кожної країни. Розвиток науки у великій мірі визначає сучасний стан економіки, культури, освіти будь-якої держави, ще більше – рівень майбутніх успіхів, майбутнього розвитку. Безперечно, стан науки є яскравим показником рівня, котрий займає країна серед членів світового співтовариства, показником творчого і духовного потенціалу. З гордістю можемо констатувати, що Україна завжди славилась у світі високим рівнем розвитку науки, багато розробок її вчених використовуються в різних галузях знань, промисловості, агропромисловому комплексі, фундаментальній науці тощо.
Не пасе задніх і земля роменська. Це яскраво засвідчує і енциклопедичний довідник «Сумщина в іменах», у якому зібрані відомості про тисячі уродженців Сумщини – діячів науки, мистецтва, культури. Вона засвідчує і великий вклад у розвиток світової науки роменців, їх заслуги в становленні та розвитку тих чи інших галузей вітчизняної і світової науки і техніки. Нам є чим пишатися, адже теоретичні і практичні розробки наших земляків сприяли тому, що людство невпинно просувалося вперед у розгадці багатьох таємниць у таких науках як фізика, хімія, математика, медицина, педагогіка тощо. А в цілому – сприяли прогресу людства, його духовному зростанню і піднесенню. З гордістю можемо тут згадати наших уславлених земляків Кузьму Рожаліна, Олексія Борисяка, Климента Квітку, Петра Галича, Ольгу Добромислову, Абрама Йоффе, Василя Коршака, Миколу і Дмитра Макаренків, Володимира Пархоменка тощо. І це далеко не повний перелік вчених, життєвий шлях котрих починався на Роменщині, або так чи інакше був пов’язаний із нашим краєм..
Сьогоднішнє повідомлення про наших земляків хочеться присвятити одній родині – родині Коцурів, у якій всі – вчені, і всі – історики. А через те, що в одному матеріалі важко розповісти про них, про їх вклад в історичну науку, то подамо хоч короткі, фрагментарні дані.
Перш за все, згадаємо братів Віктора і Анатолія Коцурів, випускників Роменської середньої школи № 1. У свій час вони із золотими медалями закінчили школу, вищі навчальні закади, вибрали історичну науку, педагогіку.
У родині Коцурів склалася ціла династія істориків. Старший брат – Віктор Петрович Коцур, відомий в Україні історик, історіограф, доктор історичних наук, професор, Заслужений працівник освіти України, ректор Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.
По закінченню із золотою медаллю Роменської середньої школи № 1 Віктор Коцур навчається на історичному факультеті Чернівецького державного університету. Він активно включається у вир студентського життя, редагує факультетську газету, захоплюється дослідницькою діяльністю. 1980 року його наукова праця «Трудовий внесок молоді України в перемогу радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» була відзначена срібною і золотою відзнаками республіканського і всесоюзного конкурсу студентських наукових робіт (1982 р.).
По закінченню із відзнакою університету молодий педагог розпочинає свій трудовий і педагогічний шлях у Брянському технологічному інституті, складає кандидатські екзамени з філософії та німецької мови. Викладацьку та наукову роботу поєднував із громадською, за активну участь у роботі лекторської групи був нагороджений грамотою Брянської обласної організації товариства «Знання».
Після навчання в аспірантурі Київського державного університету імені Тараса Шевченка захищає кандидатську дисертацію і працює у філіалі Київського державного педінституту імені О. М. Горького: викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри історії і культури України. Пізніше – деканом факультету фізичного виховання. Саме в цей період на навчання вступили Віталій і Володимир Клички, які згодом стали всесвітньовідомими боксерами, гордістю України.
1993 року В.П. Коцура призначено завідувачем кафедри історії і культури України, а наступного року – деканом історичного факультету. У своїй роботі молодий керівник значну увагу приділяв становленню і розвитку факультету, оптимізації структури навчально-наукових підрозділів. Створюються дві нові кафедри: нової та новітньої історії зарубіжних країн і давньої та середньовічної історії. За його ініціативи засновується фахове видання «Наукові записки з української історії», започатковується щорічна предметна олімпіада юних істориків, виходять перші підручники для студентів: «Історія України», «Історія України від найдавніших часів до наших днів».
1998 року В.П. Коцур перемагає у конкурсі і призначається ректором Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту ім. Г.С. Сковороди (нині Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, який у 2003 року був акредитований за IV рівнем.). Молодому ректору довелося розв’язувати складні питання реорганізації структури навчального закладу, вживати заходів, спрямованих на підвищення рівня наукової роботи, забезпечення навчального процесу якісними педагогічними кадрами. За чотири роки ректорства кількість факультетів збільшується більше, ніж вдвоє, створюється наукова частина, відділ аспірантури, вдвічі зростає чисельність студентів інституту, подвоюється науковий потенціал вузу. Одним із важливих напрямків діяльності ректора і вченого В.П. Коцура стала інтеграція університетської й академічної науки, співпраця кафедр, факультетів із науковими установами і центрами НАН України та АПН України в розробці актуальних наукових тем, підготовці науково -педагогічних кадрів вищої кваліфікації, впровадженні досягнень сучасної науки в навчальний процес університету. В результаті такої роботи в університеті створені інтегровані навчально-наукові підрозділи (кафедри), засновані наукові видання, проведені міжнародні та всеукраїнські конференції. За наказом ректора В.П. Коцура в університеті створені наукові центри: історії природознавства, усної історії, Всеукраїнський центр сковородинознавства, школа-лабораторія в навчально-виховному комплексі «Університет – ЗОШ №7». Нині університет активно співпрацює з навчальними закладами США, Канади, ФРН, Франції, Іспанії, Росії, Угорщини та інших країн. Із 2001 р. педагогічний університет щороку бере участь у виставках «Сучасна освіта в Україні», неодноразово нагороджувався бронзовими і срібними медалями, а 2008 р. – золотою медаллю за досягнення у впровадженні новітніх педагогічних технологій у навчальний процес, а його ректор В.П. Коцур – дипломами виставок.
Попри завантаженість на адміністративній роботі наш земляк постійно працює над підвищенням власного наукового рівня, захищає докторську дисертацію на тему: «Соціальні зміни і політичні процеси в Україні – 1920-30-ті рр.: історіографія». Того ж року йому присвоєно вчене звання професора кафедри історії та культури України. 2001 року у рамках проекту «Американознавство» В.П. Коцур прочитав курс лекцій з актуальних проблем історії України для студентів і викладачів Вашингтонського університету (м. Пулмен), а також для української діаспори в США.
Віктор Петрович водночас активно займається науковою діяльністю. До кола його наукових інтересів входять історія та історіографія історії України 1920-30-х рр., актуальні проблеми педагогіки, навчання і виховання студентської та учнівської молоді. На кафедрі історії та культури України, яку очолює В.П. Коцур, започатковано новий напрям історичних досліджень: життя і побут населення України 1920-х – 1980-х рр.
В.П. Коцур – автор понад 350 наукових, науково-публіцистичних і навчально-методичних праць. У галузі джерелознавства історії України В.П. Коцур серед перших розробив і запровадив методику контент-аналізу та кореляційного аналізу газетної публіцистики 1921-1925 рр., здійснив математико-статистичну обробку матеріалів преси, показав можливість і діяльність використання в поєднанні з якісними кількісних методів вивчення масових джерел із метою підвищення їх інформативної цінності.
У галузі вітчизняної історіографії 1998 р. побачила світ монографія В. П. Коцура «Історичні дослідження: упереджені та об’єктивні оцінки (соціальні зміни і політичні процеси в Україні 1920-30-х рр.). Історіографія». У контексті історіографічних досліджень В.П. Коцуром (у співавторстві з В.Ф. Колесником та Г.Г. Коцур) підготовлено монографію «Історіографія нової економічної політики в Українській РСР» (К., Хрещатик, 2002. ), у якій досліджується процес формування історичних знань про запровадження і здійснення нової економічної політики в УРСР, з’ясовуються головні напрями у вивченні цієї теми, розкриваються особливості методики її дослідження, відстежуються основні концепції історіографії. У співавторстві з О.І. Висовень 2004 року вийшла монографія, присвячена аналізу історіографії історії інтелігенції в культурно-освітньому розвитку УРСР 1920-х – початку 1930-х рр. Віктор Петрович у 2005 р. разом із науковцями Р.М. Гаратом і А.П. Коцуром підготували фундаментальне дослідження «Діяльність товариства «Просвіта» в Галичині (1868-1921 рр.)». А 2008 р. побачила світ монографія (співавт. А.П. Коцур, В.А. Вергунов), що відображає соціально-економічні й політичні передумови столипінської реформи, здійснення її в Україні та переселенську політику. Разом із А.В. Кузьменком і А.П. Коцуром 2009 року видрукувано монографію «Проблематика досліджень з історії України (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.)», де з’ясовується процес переходу від безсистемного накопичення масиву знань із української історії до науково-критичних форм історичних досліджень, який проходив у кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. у напрямку документалізації та професіоналізації.
Нині з упевненістю можна констатувати , що серед сучасних українських учених-істориків, якими славиться українська наука, провідне місце належить нашому землякові Віктору Петровичу Коцуру – одному з відомих істориків, історіографів, педагогів нашої держави. З такою ж упевненістю можна говорити і про становлення та плідну діяльність наукової історичної школи професора В.П. Коцура, яка об’єднує його учнів і послідовників у галузі вітчизняної історіографії та проблем соціально-політичної історії України 20-30-х рр. XX ст. Про це яскраво свідчать праці науковців, що працюють на кафедрі історії та культури України під керівництвом професора В.П. Коцура.
Віктор Петрович бере активну участь в обговоренні актуальних проблем історії, педагогіки та інтеграції освіти України в європейський освітній простір. Зокрема, він виступив із доповідями на міжнародних конференціях у Німеччині, Словаччині, Туреччині,Чехії.
В.П. Коцур – член редколегії ряду наукових фахових видань Інституту історії НАН України, АПН України, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, управління освіти Київської обласної державної адміністрації. Наш земляк є членом спеціалізованих вчених рад Київського національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова та Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди із захисту докторських і кандидатських дисертацій, експертної комісії ВАК України.
Важливе місце в діяльності В.П. Коцура посідають громадські обов’язки. Він є головою Ради ректорів (директорів) вищих навчальних закладів Київської області, обирався депутатом Переяслав-Хмельницької міської ради ряду скликань, член колегії управління освіти Київської обласної державної адміністрації. З 2006 р. – депутат Київської обласної ради.
Плідна науково-педагогічна діяльність В.П. Коцура належним чином оцінена державою та науковими установами України. Він – заслужений працівник освіти України, член-кореспондент Академії педагогічних і соціальних наук (Москва, 1995 р.), академік Академії історичних наук, член-кореспондент АПН України. В.П.Коцур нагороджений подяками Президента України, голови Київської обласної ради, голови Київської міської державної адміністрації, багатьма Почесними грамотами і дипломами голови Київської обласної державної адміністрації, Міністерства освіти і науки України і Академії педагогічних наук України та ін. У вересні 2001 р. Міжнародною Кадровою Академією В.П. Коцур нагороджений золотою медаллю «За заслуги в освіті». 2003 року удостоєний звання «Кращий керівник року загальноміського конкурсу «Людина року» (м. Переяслав – Хмельницький). За професійні досягнення 2005 року рішенням Ради експертів міжнародної іміджевої програми «Лідери XXI століття» нагороджений дипломом і нагрудним знаком «Лідер України» (2005 р.).
Віктор Петрович – людина з демократичними поглядами, висококультурна й толерантна, чуйна до людей, користується великим авторитетом серед науково-педагогічних працівників, студентів і громадськості. факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Надія Іванівна Коцур
Надія Іванівна Коцур

Нещодавно Віктор Петрович відсвяткував свій піввіковий ювілей, а разом з ним і його дружина – наша землячка, відомий вчений у галузі охорони здоров’я дітей і підлітків, історії науки і техніки, кандидат історичних наук Надія Іванівна Коцур, професор, академік Міжнародної академії безпеки життєдіяльності. Правда, для земляків із своїх рідних Правдюків і Ромен, та навіть Коровинець, де дівчина закінчила із золотою медаллю середню школу, вона відома більш за дівочим прізвищем – Олешко.
Після школи Надія Олешко стає студенткою Дніпропетровського медичного інституту, прилучається до наукової роботи, працює в студентських наукових гуртках, неодноразово брала активну участь у міжнародних науково-практичних конференціях, нагороджувалася почесними грамотами. Саме в студентські роки з неї почав формуватися майбутній вчений, дослідник.
Після студентської лави, в 1982-1985 роках працювала за направленням лікарем-епідеміологом на Сумщині, спочатку у Великій Писарівці, а пізніше в Ромнах. У цей період брала активну участь у ліквідації найбільш поширеного в Україні епідемічного вогнища – опісторхозу. Проводила науково-дослідну роботу з встановлення епідемічного ланцюга поширення інфекційних захворювань у нашому регіоні, робить ряд публікацій із даної проблеми. А ще брала активну участь у громадському житті міста та району, була активним лектором товариства «Знання».
Згодом Надія Іванівна працює лікар-епідеміологом Мінського району м. Києва, а з 1987 року працює в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди на різних посадах: викладача, старшого викладача, доцента. У 2004 році займає посаду професора кафедри валеології, анатомії і фізіології. А за кілька років до того в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка захистила кандидатську дисертацію з проблем історії розвитку охорони здоров’я в Україні періоду непу ( 1921-1929 рр.), отримала наукове звання доцента.
З кожним роком зростає авторитет нашої землячки. Тож не випадково в 1999 – 2003 роках вона працює старшим науковим спеціалістом наукового проекту, затвердженого Міністерством освіти і науки України «Теорія і практика формування здорового способу життя в навчально-виховних закладах», який здійснювався в рамках міжнародного проекту «Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю в Україні». Науковий проект був відзначений на конкурсі, що проходив під егідою представництва ООН в Україні та науково-методичного Центру превентивного виховання АПН України. У цей період Н.І.Коцур займається дослідженням стану здоров’я та фізичного розвитку дітей і підлітків у дошкільних закладах та школах м. Переяслав-Хмельницького. За результатами досліджень вона опублікувала 12 наукових статей у фахових виданнях ВАК України, 15 статей у збірниках матеріалів міжнародних і всеукраїнських конференцій та методичний посібник «Оцінка морфо-функціонального стану організму дітей і підлітків» (2000 р.). Результати досліджень стану здоров’я дітей і підлітків неодноразово обговорювалися на методичних семінарах із директорами шкіл, завідувачами та методистами дошкільних закладів м. Переяслав-Хмельницького та Київщини, активно впроваджувались у шкільне життя.
У 2003 р. Надію Іванівну призначають завідувачем навчально-методичної лабораторії діагностики здоров’я та профілактики захворювань, яка є структурним навчально-науковим підрозділом кафедри валеології, анатомії та фізіології. Під її керівництвом здійснюється контроль по проведенню моніторингу здоров’я та фізичного розвитку дітей різних вікових груп та студентів. У 2006 р. присвоєно вчене звання професора кафедри валеології, анатомії та фізіології. Впродовж багатьох років наша землячка є членом навчально-методичної та наукової рад університету. Професор Коцур Н.І. – член спеціалізованої ради Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди із захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності «Історія України» та «Історія науки і техніки», здійснює керівництво аспірантами та здобувачами.
Н.І. Коцур – учасниця ряду всеукраїнських та міжнародних наукових конференцій, симпозіумів із проблем формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей та молоді. Брала активну участь у міжнародних конференціях за кордоном, зокрема, у Міжнародній конференції з проблем туризму і рекреації (м. Жешов, Польща, 2001 р.); у Міжнародному семінарі з проблем наркоманії та її профілактики серед дітей і молоді в ХХІ столітті (м. Париж, Франція, 2003 р.; м. Женева, Швейцарія, 2009 р.), ХХІХ Інтернаціональному конгресі з психології (м.Берлін, Німеччина, 2008 р.), Міжнародній конференції з проблем освіти та науки (м.Санкт-Петербург, Росія, травень 2005 р.).
Н.І.Коцур розробила і викладає низку фундаментальних дисциплін природничого циклу для студентів різних спеціальностей: «Анатомія і фізіологія дитини», «Основи медичних знань», «Фізіологія ВНД», «Шкільна гігієна», «Валеологія», «Педіатрія», «Психогігієна». Для дистанційної форми навчання розробила електронні варіанти навчальних посібників. Взагалі вона є автором більше, ніж 200 наукових і навчально-методичних праць, серед яких 3 навчальні посібники із грифом МОН України – «Основи педіатрії і гігієни дітей раннього та дошкільного віку» (2004 р.), «Психогігієна» (2005 р.), «Валеологія» (2009 р.), 15 навчально-методичних посібників, монографії, статті та виступи на міжнародних та всеукраїнських конференціях.
Підручник «Основи педіатрії і гігієни дітей раннього і дошкільного віку» – один із перших україномовних підручників в Україні, в якому автором подаються сучасні концептуальні підходи щодо виховання і навчання дітей з урахуванням їх стану здоров’я та рівня фізичного і нервово-психічного розвитку. Водночас підручник може використовуватися не тільки в навчальному процесі, але й у практичній діяльності працівників дошкільних закладів – вихователів, методистів, лікарів, медичних сестер. Протягом 2004-2006 рр. підручник «Основи педіатрії і гігієни дітей раннього і дошкільного віку пройшов апробацію у ряді вищих педагогічних закладів України, а також у дошкільних закладах Київської, Черкаської, Полтавської і Кіровоградської областей, отримав схвальні відклики завідувачів, методистів та вихователів дошкільних закладів, науковців. Про це, зокрема, свідчать численні позитивні відгуки в пресі.
За активну та сумлінну працю і вагомий внесок у розвиток науково-дослідної роботи університету неодноразово нагороджувалася грамотами, дипломами і подяками університету, Переяслав-Хмельницької районної адміністрації, міськради, Міністерства освіти і науки України. За плідну навчально-методичну та наукову працю нагороджена нагрудним знаком МОН України «Відмінник освіти України». А ще нагороджена пам’ятною медаллю на честь 15-річчя Переяслав-Хмельницького педагогічного інституту імені Григорія Сковороди за здобутки в науковій і навчально-виховній роботі, відзначена нагрудним знаком Міністерства освіти і науки «За наукові досягнення». 2005 року обирається академіком Міжнародної академії безпеки життєдіяльності.
Сучасне коло наукових інтересів Н.І.Коцур дуже широке і різноманітне, але незмінним залишається інтерес до проблем охорони здоров’я дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, продовжує активно займатися вивченням історії розвитку охорони здоров’я в Україні.
Надія Іванівна вважає, що досягла наукових здобутків завдяки тому, що весь час керувалася своїм життєвим кредо: «Не зупинятися на досягнутому, йти тільки вперед!». Основними життєвими цінностями вважає цілеспрямованість, наполегливість у досягненні поставленої мети, доведення до логічного завершення важливих завдань.
Щасливо склалося і сімейне життя Надії Іванівни. Разом із Віктором Петровичем виховали двох синів – Віталія, який закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка і навчається в аспірантурі та Дмитра – студента цього ж університету, факультету кібернетики.

Анатолій Петрович Коцур
Анатолій Петрович Коцур

По шляху, второваному старшим братом Віктором, пішов і менший – Анатолій, котрий теж ще в шкільні роки захоплюється історією, бере активну участь в районних, міських і обласних олімпіадах із цього предмету, друкує свої перші історичні розвідки, допомагає батькові у створенні першого в районі шкільного музею. Закінчивши із золотою медаллю Роменську середню школу № 1 в 1980 р., Анатолій стає студентом історичного факультету Чернівецького державного університету, брав активну участь у студентських олімпіадах, неодноразово стає їх призером. Після закінчення альма-матері в 1985 році на пропозицію тодішнього завідуючого кафедрою історії СРСР і УРСР доктора історичних наук, професора І.А.Гриценка залишився працювати стажистом-дослідником, а потім отримав рекомендацію для навчання в аспірантурі. В 1991 році молодий вчений достроково захистив кандидатську дисертацію в Київському університеті ім. Т.Г.Шевченка, залишається працювати в ньому асистентом кафедри історії України, а в грудні 1992 року його обрано за конкурсом на посаду доцента цієї ж кафедри. За наукові здобутки А.П.Коцур став стипендіатом Кабінету Міністрів України для молодих науковців у 1997 – 1999 роках. У 2001 році А.П.Коцур захищає в спеціалізованій раді при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка докторську дисертацію «Ідея державності в історичній думці та суспільно-політичному житті України кінця ХVІІІ – початку ХХ століття». З серпня 2003 р. доктор історичних наук, професор, відмінник освіти України А.П.Коцур працює завідуючим кафедрою української історії та етнополітики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
З-під його пера вийшло понад 170 наукових праць, підручників, навчальних і методичних посібників. За наукові здобутки А.П.Коцур став стипендіатом Кабінету Міністрів України для молодих науковців у 1997-1999 роках.
Науковцем одноосібно чи в співавторстві підготовлено й опубліковано 12 підручників і навчальних посібників для студентів вузів, зокрема: «Історія України від найдавніших часів до наших днів», «Історія України», «Історіографія історії України», «Історія України (кінець XVIII перша половина XIX ст.). Практикум», «Історія України (проблеми державності)», «Матеріали до курсу лекцій з історії України» (У 2-х кн.) та ін„ в тому числі 5 із них рекомендовані Міністерством освіти і науки України. На сьогодні А.П.Коцур – автор понад 300 наукових, науково-популярних, навчально-методичних праць і публікацій у пресі з актуальних проблем вітчизняної історії, української державності, історіографії історії України тощо.
А.П.Коцуром розроблені й ось уже кілька років викладаються фундаментальні нормативні курси для студентів-спеціалістів історичного факультету: «Історіографія історії України», «Українська державність: історія та сучасність», «Українська ідея XIX-XX ст.»; для магістрів – «Провідні тенденції сучасних історичних досліджень в Україні»; для неспеціальних факультетів – «Історія України». Впродовж ряду років А.П.Коцур входить до складу редколегії фахового видання, збірника наукових праць «Питання історії України», є його відповідальним секретарем.
Анатолій Петрович став науковим редактором, рецензентом цілого ряду монографічних досліджень, навчальних посібників, довідників, збірників статей. Він обирався вченим секретарем ради історичного факультету, секретарем науково-методичної ради кафедри, входить до складу вченої ради вузу, ряду оргкомітетів із відзначення пам’ятних і знаменних дат в історії України.
Дружина А.П.Коцура – Галина також за фахом історик. Захистила кандидатську дисертацію з проблем історіографії нової економічної політики в Україні, доцент, працює на кафедрі релігієзнавства та теології Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича. Донька Віточка вчиться на «відмінно» в гімназії № 1 м. Чернівці, захоплюється історією, активна учасниця дитячого хореографічного ансамблю „Україночка”.
Молодший брат Коцурів – Володимир із відзнакою закінчив вуз у Переяславі-Хмельницькому, де був залишений на викладацькій роботі. Він теж пішов тоді стежиною старших братів і, безперечно, бути ще б одному прекрасному історику, коли б не передчасна трагічна смерть у 24 роки…
А ще хочеться сказати про їх коріння. Адже їх життєвий вибір, їх життєва позиція, світогляд, внутрішня порядність і інтелігентність, простота і душевна велич формувалися ще в дитинстві. Бо виростали вони у сім’ї вчителів. Батько, Петро Михайлович, після успішного закінчення Харківського університету все життя працював сільським учителем історії. Мати, берегиня роду, Катерина Митрофанівна, вчителювала в початкових класах. Саме вони пробудили в своїх дітей почуття працелюбності, відповідальності, терпимості, любові й поваги до інших. Батьки знали ціну навчанню і вихованню. Не балували своїх дітей. Все було в межах розумного. Для синів були однаково доступні і книга, і молоток, сокира чи лопата. Вони відчували свою велику відповідальність перед батьками. Адже на них дивились односельці, беручи за приклад у вихованні своїх дітей. А батько був і залишається на сьогодні найшанованішою людиною в селі, районі.
Додамо ще, що П.М. Коцур відомий не просто, як педагог, а ще й як дослідник, відомий краєзнавець, автор кількох праць з історії рідного краю… Тож нічого дивного в тому, що сини стали істориками, немає. Це є продовження традиції, прекрасної традиції.

Творча співпраця братів Віктора Петровича та Анатолія Петровича Коцурів вилилася в підготовку цілого ряду історичних праць, перших посібників з історії та історіографії історії України.1996 р. В.П. та А.П. Коцурами випущено перший в Україні підручник для студентів-істориків «Історіографія історії України: Курс лекцій», у 1999 р. доповнений і розширений варіант курсу (В.П. Коцур, А.П. Коцур. Історіографія історії України: Курс лекцій. – Чернівці, 1999.). У співавторстві з А. П. Коцуром виходять перші підручники для студентів: «Історія України» (1993 р.), «Історія України від найдавніших часів до наших днів» (1994 та 1998 рр.), які стали оригінальним науковим трактуванням вітчизняної історії, висвітлювали маловідомі сторінки минулого, розкривали неоднозначність історичного процесу, показали боротьбу за державність України в усій її складності та суперечливості. Дослідники Віктор та Анатолій Коцури не обійшли увагою і постаті відомих діячів України. Книга В. Коцура, А. Коцура «Відомий історик України М.О. Максимович» присвячена самобутній і величній постаті української історії Михайлові Максимовичу.
Звичайно, це далеко не повний перелік праць наших земляків. Необхідно ще зазначити, що Віктор та Анатолій Коцури запропонували науковій громадськості та широкому українському загалу дослідження про свого земляка, славного сина України Петра Івановича Калнишевського (В.П. Коцур, А.П. Коцур. Від Сули до Білого моря: шлях через три століття (До 200-річчя від дня смерті останнього кошового отамана Запорозької Січі П.І. Калнишевського). – К. – Переяслав-Хмельницький: Книги XXI, 2004.). Перша їхня розвідка про славного кошового вийшла ще 1996 р. «Шлях на Голгофу: від кошового Петра Калнишевського до СВУ» (К., Хрещатик, 1996.). Говорячи про повернення сучасникам постаті П. І. Калнишевського, слід врахувати і той факт, що в навчальній літературі йому відводиться невиправдано мало місця. Підібраний у працях про нашого легендарного земляка матеріал дає змогу всебічно (наскільки це дозволяє стан розробленості проблеми) розглянути постать П. Калнишевського як мецената, військового лицаря, дбайливого господарника і мудрого отамана.
Додамо ще, що родині Коцурів належать праці про Троїцький собор Петра Калнишевського в Новомосковську, благодійність і меценацтво нашого уславленого кошового тощо. Тож не випадково, що брати Віктор і Анатолій Коцури минулого року були відзначені найвищою нагородою Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського.
Приємно відзначити, що повз увагу київського вченого Анатолія Коцура не пройшла невтомна дослідницька діяльність роменського краєзнавця Григорія Діброви, про котрого ним була опублікована розвідка в «Часописі української історії», що видається в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *