ПОЛТАВА ЛЕОНІД
(ЛЕОНІД ЕДВАРДОВИЧ ЄНСЕН-ПАРХОМОВИЧ)
(1921-1990)
Український поет в еміграції, громадський діяч, журналіст радіо «Свобода» та радіо «Голос Америки», уродженець Роменщини. Ім’я Леоніда Єнсена-Полтави (справжнє прізвище Пархомович) більш відоме за межами України, ніж на Батьківщині. Талановитий поет, драматург, перекладач, письменник, публіцист, дитячий письменник, учасник націоналістичного підпілля революційної ОУН на Сумщині.
З часів відомої Полтавської битви 1709 року бере початок історія роду Єнсенів, коли його далекий предок у спілці з українськими вояками гетьмана Мазепи воював за волю України, а після поразки українців уже не повернувся до Швеції, а лишився в Україні.
Леонід Полтава народився 24 серпня 1921 року на Полтавщині, в історичних Ромнах (в той час Ромни належали до Полтавської обл.), вчився в Полтаві, Ніжинському педагогічному ліцеї. Батько його працював лікарем, а мати — учителькою. У сім’ї Єнсенів надзвичайно любили поезію, і насамперед мама. Саме від неньки довідався найбільше Леонід про Україну, її культуру, історію, літературу. Захоплювався поезією і батько-хірург, якого не обминула смертоносна хвиля у тридцяті роки.
З дитячих років Леонід мріяв писати. Студентом їздив за порадами в Київ до Володимира Сосюри й Максима Рильського. Захопився сонетами. Любив квіти… Перші вірші юнака Леоніда були надруковані у 1939 році. Юний поет був сповнений задумів, мрій, однак війна зруйнувала всі його плани. З вихором Другої світової війни Леонід опинився «остарбайтером» у Берліні, в’язнем у Потсдамі…
Після війни розгортає літературну працю, редагує з Леонідом Лиманом журнал «Школярик», видає першу поетичну збірку «За мурами Берліну», куди ввійшли поезії часів війни, які відображають переживання поета у воєнні роки та радість визволення від рабської праці у Німеччині.
Леонід Полтава є автором багатьох книжок. Добре відомі читачам його збірки поезій «За мурами Берліну», «Жовті каруселі», «Римські сонети», «Українські балади». Із прозових творів заслуговує на увагу збірка новел «У вишневій країні». У різних журналах друкувалися п’єси письменника «Пам’ятник героєві», «Чужі вітри», «Заметіль» та інші.
Багато працював Леонід Полтава і в галузі дитячої літератури, де мав помітні успіхи. Так, наприклад, у далекій Баварії він видавав і редагував часопис «Школярик», на сторінках якого діти уперше познайомилися з веселим котом Мурасем. Письменник створив дві абетки: одну — веселу, де діють їжачки, зайчики, півники; другу — про князів, запорожців, Ґонту, Довбуша і Шевченка. Відомі і такі його твори для дітей: «Слон по Африці ходив», «Жучок-щербачок», «Лебеді», «Лісова пригода», «З лісу зайчики ішли» та інші.
Леонід Полтава працював в українських редакціях і радіо Мюнхена, Мадрида, Парижа, Вашингтона… Писав вірші, поеми, новели, балади, пригодницько-фантастичні повісті, історичний роман «1709» (з доби Івана Мазепи), п’єси, лібрето для опер і оперет, кіносценарії… Знаний він і як перекладач. Деякі твори Леоніда Полтави перекладено на англійську, французьку, португальську, польську, білоруську мови.
Леонід Едвардович любив мандрувати. Він побував в Іспанії, Італії, Марокко, Мексиці, на Алясці, у Канаді…
В усіх творах Леоніда Полтави незмінно постає образ Рідного Краю. Думки поета незмінно линуть до нього. В тяжкі роки війни в Берліні під зливою бомб йому пригадувався мирний обід на затишному українському баштані. Поет сумував, що Тибр не може принести йому жодної краплини води з Дніпра. Опинившись далеко від рідного краю, цей український інтелігент, великий патріот, взяв собі ім’я «Полтава» і гідно проніс його над світом.
Нині ми намагаємося повернути втрачене, вшанувати імена тих, кого доля колись відірвала від рідної землі. Серед цих талановитих постатей особливе місце посідає Леонід Полтава, уродженець с. Вовківці Роменського району. Він довго залишався незнаним у рідному краї, але тепер ми робимо все, щоб повернути нашого земляка із забуття.
Лариса Пасєвіна, завідувач відділу
обслуговування ЦМБ для дорослих