Простелю я віршами стежину до тебе,
Теплий сонячний промінь пошлю до чола…
Прихилю щиру ласку блакитного неба
І за тебе молитимусь – де б не була.
.
Теплий дощик пошлю – хай гріхи позмиває,
І вітрець ніжним подихом в душу війне…
Хай година лиха тебе всюди минає,
Ну, а ти – пам’ятай, мій коханий, мене.
.
Я до віршів своїх припадаю вустами,
Зігріваю їх щирістю й ніжністю слів…
Бережу, як зіницю, стосунки між нами –
Тільки б ти почуття оцінити зумів.
