,,Втрата пам’яті” У лісочку на поляні Мужики сиділи п’яні. В таких випадках – не нове, Велись дискусії, розмови. Й розвели такий базар… Ось продовжує Назар:
Слово
Не в тому суть, що слово вогняне Змагається з мечем і кулеметом. Відбивається у слові все земне, Без нього не можливо стать поетом. З глибин
Тишина
Тишина Не всегда нужна нам тишина, Но она нужна когда идёт война, Когда вулканы рвутся из земли, И раскаты грома слышатся вдали. Нужна нам тишина
Бережи природу
Бережи природу Степ і ліс, і річка в очереті, Волосся зелені лугів. Панує сонце на планеті. Ставки виходять з берегів. Гуляють птахи на просторах, А
Любов не йде
Любов не йде Я про відсутність ласки не кажу. В жіночий день квіток не бачу. Та любов свою чекаю, стережу. Хоч вона на мене дивиться
Ноктюрн
Ноктюрн Я шёл от вас. В лицо мне дождь хлестал, И ветер выл…мне чудились рыданья… Унылый след холодного прощанья Гранитом на сердце лежал. И думал