МОГИЛА НЕВІДОМОГО СОЛДАТА На далекій Сумщині моїй – Могила Невідомого солдата. Пройшло з тих пір чимало літ, А ти ще й досі держиш автомата. Вже
Танчик Петро Дмитрович
Уродженець Київської області. Знахар – народний целітель, психотерапевт, 1950 року народження. Поезією цікавиться з юних років. Перемагать демонічні сили, знімати порчі і зцілювати людей від
Моя українська земля
Поезіє моя Як на поля засохлі тепла злива, Як вітер-холодок у літню спекоту, Як пташці у політ надійні крила, Ковток води на жнивному лану, Скупа
Рідна хата
Рідна хата Рідна хата – колиска родини, Діду й татові мила була, Під причілком щороку калина Білим цвітом весною цвіла. А по осені кетяги стиглі
Чи винен жайворонок
Чи винен жайворонок Чи винен жайворонок в тім, Що маю душу, вкриту болем? Чи здатен його срібний дзвін Із мене вивернути втому? Чи здатен він
З думою про життя
Висота душі Відведений нам вік ми ділим на літа, Йдемо по них, як по щаблях драбини, Щоденні помисли, постійна суєта Не всім шляхи встеляють до