Ото любов

Чи в Києві, чи може, аж у Львові,
Віддавши своє серце юнакові,
Одне дівча померло від любові.
Провів хірург над нею ніч безсонну,
І серце вставив штучне – із капрону..
Покійниця прокинулася: Люди!
А серце це також любити буде?
Скажіть мені, хутчіше…Бо як ні,
То ліпше вже лежатиму в труні.