МОЄМУ ПЕГАСУ
У сплетіннях образи і болю, печалі і зла,
Коли доля здається
нещадною несправедливо,
Піднімися з колін і помри.
Але тільки красиво.
Бий копитом об брук!
Хай якою б судьба не була –
Закуси вудилà!
Закуси вудилà!
Закуси вудилà!
Правд у світі багато.
А у ворога більше, ніж сто.
Правди ворога – люті й криваві,
жорстокі й руїнні…
А у тебе одна.
Твоя Правда – Твоя Україна.
Твоя Правда – дідівське тверде долото…
Не здолає її на цім світі ніколи ніхто.
Як не Ти – тоді хто?
Тоді хто? Тоді хто?
Стань на дибки. Зроби, що ніколи й ніде
Навіть пращури зроду
в звитязі своїй не робили –
Переможно у світ заіржи!
Хай Всевишній додасть Тобі сили
Й за Вкраїну на бій поведе!
А народ Тобі пісню складе!
Тобі пісню складе!
Тобі пісню складе!..
НАШІ КАЙДАНИ
Кайдани наші – це не ті кайдани,
В яких ходили славні козаки,
Гетьмàни українські, каторжани,
Що обживали тундри, Туркестани,
Сибіри, Сахаліни й Соловки.
Кайдани наші – це не ті закони,
Якими намагалася двірня
Ще Рюриком заснованого трону
Встановлювати мовні заборони
Й століттями ганьбити нас щодня.
Кайдани наші – не голодомори,
Не смерті, що спіткали повсякчас,
Не гніт, не ярма, не чужинський час,
Не материнські сльози і не горе…
Кайдани наші – в головах у нас!
Кайдани наші – це сліпа байдужість,
Невміння об’єднатись в час біди,
Тваринний страх та боязнь боротьби…
І доки не зумієм їх подужать,
Ми будем бидлом з іменем «раби»!