Минюра Євдоким Петрович

Минюра Євдоким Петрович

Україна
Україна

(1880 – 1963)
Народився в багатодітній сім’ї в 1880 р. в с. Реутинці, Кролевецького району Сумської області. З дитячих років його тягнуло до малювання. Несподівано Євдокиму пощастило знайти маляра, в якого з дозволу батьків почав вчитися готувати фарби та фарбувати стіни. Згодом перейшов до одного кролевецького підрядника і почав працювати за оплату покрівельником та маляром. Через деякий час переїхав до Києва, там теж працював у різних підрядників, фарбував кімнати.
Нові знайомі, впевнившись у таланті хлопця, радили вступати до Київського художнього училища Академії художеств, пообіцявши внести плату за навчання. Після складання екзамену з малювання Євдоким був зарахований на живописний відділ. Як сумлінного учня його звільнили від оплати за навчання, дозволили відвідувати загальноосвітні класи, лекції з мистецтва. Його вчителями були відомі митці: Олександр Мурашко, Микола Пимоненко, Іван Селезньов.

Портрет І.М.Василенка, активіста Роменської «Просвіти»
Портрет І.М.Василенка, активіста Роменської «Просвіти»

Після закінчення училища Євдоким Петрович викладав малювання в гімназіях і училищах Маріуполя та м. Ромни. З 1924 р. живе і викладає малювання в дитячих будинках, «трудшколах», технікумах м. Харкова. У 30-х роках керує гуртком малювання при Харківському палаці піонерів. Стає першим учителем відомого українського художника Олександра Хмельницького.
У післявоєнні роки Є.П. Минюру запрошують викладати малюнок у Харківському машинобудівному інституті. Поряд з педагогічною роботою він періодично виступає на художніх виставках. Вперше показав свої твори у 1908–1909 рр. на виставці «Мир искусства», де експонувались роботи відомих українських та російських митців. В цей період життя його вабили пейзажні мотиви та картини старослов’янської історії.
У 1910 р. художник подає свої твори на виставку художників-киян, на Українську художню виставку в 1911–1912 рр. Живописець багато мандрує по Херсонщині, відвідує рідне село («Млин р. Реті», 1914, «Вулиця в селі Реутинці», 1913 р.). На персональній виставці 1916 р. у Маріуполі художник презентував понад сто творів. Ні війна, ні революція не змінили творчого напрямку митця — пейзаж залишається провідним у його творчості.
Цікавість до історії породжують такі картини, як «Поклоніння волхвів», «Князь Олег» (1911 р.), «Табір скіфів» (1933 р.), «Купало», «Похід запорожців» (1952), «Під Корсунем 16 травня 1648 р.» та інші.
Помер художник на 83-му році життя, в 1963 році. До останніх днів був активним членом Харківського обласного товариства художників.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *