,,Скільки було до мене гребінців? –
Немов на дні морському камінців.
І рогових і металевих.
Червоних білих і рожевих –
Усі позалишались без зубців .
Послужить тиждень, а від сили два
І – поминай як звать. А мені
Ніякі шевелюри не страшні!
Служу незмінно вже багато літ!”
Гадаєти міцний був, як граніт,
І труднощів ніяких не боявся?
Ні! Покірно у дугу згинався.
