Вихід з кола

Іду додому

ПІВЕНЬ ДЯДЬКА ТРЍ̀ГОСТА

Українська фольклорна просвіта
Так про рідне вістить божество:
Наше Сонце трисвітле над світом
Півень нам запалив на Різдво.

І, як доказ ранковому зору,
Он заграва красує ріку,
Піднімається Сонечко вгору
Під протягнуте «кукуріку».

На ворота щоранку злітає,
Не сидиться в хліві-курнику.
І прохожих уклінно вітає
Доброзичливим «кукуріку».

Тільки церкву спалив вогнекрилий
Непокірний наш птах-рідновір.
Не прийняв чужинецької віри,
Він язичник (ще той!) до цих пір.

Тож не все в цьому світі так просто,
І звідкіль ті беруться дива:
Тричі зрікся Ісуса апостол
Перш, ніж півень вночі проспівав.

Півня знають і зорі навколо,
Він брат Сва̀рога (Зодіаку̀).
Помагає крутить йому Кола
Під протягнуте «кукуріку»…
… Отакий дядька Трѝгоста півень.

˚ В ніч, коли Ісуса Христа повели на суд до первосвященників, апостол Петро перш, ніж проспівав півень, тричі зрікся Господа. Петро впродовж усієї решти життя, як тільки вночі заспіває півень, ставав на коліна і, обливаючись слізьми, каявся за свій вчинок.

Іду додому

Я іду додому, до своєї віри,
Лик якої наші пращури носили.
Сонечко трисвітле без кінця і міри
Світить прямо в душу, добавляє сили.

Я іду додому, до своєї мови,
Що вустам дісталась від самого бога.
Велес дарить музу, серце пісню ловить,
Через свято Живи стелиться дорога.

Я іду додому, до своєї правди,
Обігріло тричі полум’я Перуна.
І весна стрічає на роздоллях Лади,
Молодіє серце, як зелені рун

Я іду додому- Україна кличе,
Напуваю спрагу з трьох криничок Дани.
І вода змінила вже полярність тричі,
Очищає душу і лікує рани.

˚ ˚ ˚
Як здобув я волю і вертавсь додому –
На коні Триглава˚ бачив вороному.
Тупнув кінь відрадно правою ногою−
Буде Україна вічно з булавою!

А на коні білому по ярусу третьому
Світовид віз Сонечко в килимі триверстому.
Тупнув кінь грайливо лівою ногою –
Буде Україна славитись собою!

Як гукав я долю у свою світлицю,
Їхали на хмарі Рід і Рожаниці.
Зупинилась хмара і сійнула воду –
Будуть дітки в хаті козацького роду!

˚ Бога Триглава часто називають «головним богом слов’ян». Кожна з його іпостасей ( в різні часи це: Сварог-Перун-Світовид; Сварог-Перун-Даждьбог; Сварог-Перун- Велес) може одночасно проявлятися в якості двох інших: Триглав і єдиний, і недискретно множинний.

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *