Доводилось мені

Доводилось мені.
Доводилось мені
Роботу мінять.
Тепер на пенсії
З гордістю згадую,
Що так і не навчився
Хвостом вилять
Перед начальником,
Чи перед владою.
І не тому,
Що чув я біду,
Чи під музику нову
Не вмів танцювать…
Нема держави –
В партизани піду!
В кооператив
Не піду працювать.
2001 р.

В молочному ряду.
Пройдусь між молоком
І веселіше стане –
Село живе!
Не йду, а полечу.
Ну, в кого молоко
Добріше від сметани ?..
Тому в тридороги
Сьогодні заплачу.
03.2007 р.

Коаліції.
Вам віра й правда помагає,
Якщо і я не буду проти,
Нас все рівно не вистачає,
Щоб президента побороти.
Суд Божий може подолати,
Щоб тільки Бог в парламенті сів.
Тоді не треба й рахувати,
У кого більше голосів.

На цілині.
Не спиться в старості мені,
То збудять сни, то рано встану.
Я знову був на цілині,
В степу безкраїм Казахстану.
Вдень жарко – холодно в ночі,
Вдень і трактори, плуги, верблюди,
Тюльпани, наче паничі…
Пісні й з усього світу люди.
За три дороги.
Подальше від сучасних кланів,
За три ліси, за три дороги.
Сховалась Рада ветеранів –
Знайди, коли не носять ноги.
2006 р.

На базарі.
У дощ і в сніг –
Подібен чорній хмарі,
Базар мов дихає –
Дає тепло, щоб жить
Моя сусідка, Катя.
На базарі,
Як сонечко,
На тумбочці сидить.
Одному світло тут,
Другому – хмари.
Скуча, хто дорогі
Товари розложив,
У Каті…
З Білорусії товари,
Найкраще мило
В неї я купив.
2007 р.

Дід Улас.
Дід Улас,
Волю любити міг.
В колгосп не пішов –
Не скорився,
Сідло на коня
До смерті беріг,
Козацьким званням гордився.
На скрипку ще дід мій грав…
Пеньки корчував охоче
Усе він умів…і знав,
Що житиме –
Скільки захоче!
Колись.
Було по різному
Й до всього ми привичні.
Десь щастя пролетить
Коли, та не коли.
Я згадаю часи
Комуністичні:
Вмирали,
Але весело жили.