(Эссе) Весь непростой жизненный путь Ивана Алексеевича Курилова, как впрочем и многих наших известных земляков, тернист и ухабист. И надо сказать, он его прошел достойно!
Категорія: Проза
|
Прозаїчні твори роменських дописувачів, визнаних письменників та початківців. |
Волковецкое раздолье
Мы слишком много живём в книгах и не достаточно в природе. А. Франс Глава 1 Лето 85-го года выдалось на редкость дождливым, обещая славную охоту
Пам’ять житиме вічно
Стояв, тихо догораючи, нічим не примітний буденний вечір. Здавалося, ніщо не віщувало чогось особливого чи неординарного. Я закінчував збирати в траві пахучі яблука, аж раптом
Зі спогадів мого діда Сербіна Леоніда Никифоровича (1903-1987)
Коли 22 червня 1941 року вибухнула Велика Вітчизняна війна,Роменський райвійськкомат зразу не призвав мене в армію, оскільки я знаходився там на обліку у званні військтехніка
Вісточка з далекого 41-го
Ще не встигли загоїтися криваві рани Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 р.р., як на порозі нашої милої України знову з’явився ворог… Саме слово війна,
Листи з фронту
…Простий учитель, хороший сім’янин, люблячий батько і просто – добра, чесна людина. Таким був мій дід, вірніше, дід моєї мами Юрко Макар Гнатович. Його дружина