Село моє обвітрене війною. Обпалене снарядами орків. Запечене стражденною сльозою. Залишиться у пам’яті віків. Село моє не стало на коліна. Життя своє за нього віддали
Категорія: Поезія
|
Рифмовані рядки, вірші, поеми, оди, Пісні та приказки, пародії – усе знайдете тут. Від епіграм до епітафій, дойде І до романів у віршах. Талановитий люд Друкується в “Ромені”! |
Обдирали
Кому війна, а кому – мати родна? Примовка ще з І-ї Світової війни. З’явивсь у нас прошарок: «Обдирали!?» Хто ціни на усе попіднімали?: На молоко,
Байрактар!
Як ніби сокіл він літає, орків колони уражає! Байрактар! Байрактар! Байрактар! Де ворог – завжди сокіл знає, як його бачить, – той тікає! Байрактар! Байрактар!
Реве Дніпро і діти плачуть
Реве Дніпро і діти плачуть, Будинки рушаться, дими… Невже Господь цього не бачить? Де ж білий ангел із крильми? Підвали сірі, відчай, болі, В кутку
Нечисть
Прийшла біда в моє село, Лихі часи настали. Таке й раніше вже було Та вижили ми, встали. Фашиські морди бачу знов, Їх камуфляж огидний. Колись
Страшний приснився сон мені
Страшний приснився сон мені: Ворожі танки, скрізь руїни, Не десь, а в рідній стороні, У славній нашій Україні. Кричать сичі, ворони крячуть, Від бомб здригається