Місто – ромен-цвіт над річкою вгорі. З засульської дороги видніється мені. Будиночки в садках, неначе ліхтарі, Розкинулись картиною, немов на полотні. Ще із давніх-давен збирав
Категорія: Література
|
Літературні твори роменських авторів та митців Посулля, опубліковані у альманаху “Ромен” протягом всього його існування. |
Старий Ромен
Старий Ромен, зажурений Тарас… Сула тече в Дніпровії обійми. Моя Роменщино! Мій любий серцю край! Хмільних каштанів цвіте білопінний! Кругом поля, Роменщино, твої, Зрання де
Ода Ромену
Древнє місто Ромен… Славне місто моє, сивочоле, Ти радієш цвітінню садів І червоним калиновим ґронам. Тут величнії церкви стоять, Сяють сяйвом святим в піднебессі. Над
Не згасатимуть в вірші
Це та людина, яка мала Незламну волю у душі. Сама вона того не знала, Що не згасатимуть в вірші Його думки й переконання, З століть
Андрій Нестерук та Анастасія Охтеменко
Білі каштани, роменські бульвари, кружать в алеях закохані пари, в парку лунають оркестрів баси, юності сміх, дзвінкі голосі. ПРИСПІВ: Рідний Ромен, рідне місто моє, серцем
Мой город
Мой град! Тут золотятся купола Собора Нового Завета, И нас зовут туда колокола, Где праведность Христа во свете. Веди в беззлобность разум, ко Христу! И