Не вірю, сину, що тебе нема! Не вірю, брате, що пішов назавжди! Не вірю, милий, смерть вона така! Не вірю, батьку, де шукати правди!? Згорає
Категорія: Топіха Ольга
 |
Топіха Ольга Свиридівна народилася 5 лютого 1962 року в селі Андріївщина Роменського району Сумської області. Працювала в с\ г виробництві, на виборних посадах. У даний час займається підприємницькою діяльністю. |
Руки солдата
Це руки сина, батька, дідуся. Це руки найсвятіші Перемоги. Солдата руки і захисника. Де під нігтями пройдені дороги. Де на руках сліди від тяжких ран.
З ювілеєм, український Генерале!
Присвята Валерію Залужному. На вашу долю випала війна. Весь світ узнав що є така країна: Незламна, непокірна, дорога. З великих до малого – УКРАЇНА! Ви
Ціна миру
За мир у світі платимо дітьми. За незалежність платимо батьками . А за свободу платимо, це жах! Синами, доньками, народе мій, братами. За спокій платимо
З поверненням , Пташко!
З поверненням , пташечко люба, До рідного дому, Катрусю! Де все пережите сховаєш. Ти волі ціну добре знаєш. Всі болі з душі,ніби камінь , Важкий
Літо прощається…
Літо прощається з нами. Принишкли в’юнкі спориші. Валізи складає й рукою Згортає сльозу на щоці. Війною пошкоджені крила Від страху і болю тремтять. Не знає