Українці– народ незборимий. А загарбати нас враг хотів. Він із півночі, півдня і сходу Із війною, як завжди, летів. Бо земля в нас родюча, багата,
Категорія: Тарасенко Олександра
 |
Тарасенко Олександра Калениківна народилася 1938 року в с. Сміле Роменського району Сумської області, де проживає і нині. Має у творчому доробку шість книг: «Білі світанки», «Любіть Україну», «Світ добра», «Доля», «Моє слово», «Гортаю сторінки життя». |
Перемога хай співа
Осінь стогне, плаче, тужить, Дощ вже сипле крижаний. Небо їй, бач, вірно служить, Встигне все, хоч день малий. Все покрила шкірка льоду, А дерева –
Матерям росії
Чи гарне ви в синів вкладали, Коли малими ще були? Чи й ви магічних слів не знали, Бо падлами сини зросли. У душах гарного немає.
Проклинаю тебе, рашко
Я, рашко, тебе проклинаю За кожну убиту людину. Народ тебе наш проклинає За кожну убиту дитину. За кожний будинок розбитий, За кожну зруйновану хату, Бо
Під завалами внуки
Сволота прилізла на землю на нашу. Це військо кремлівське з гнилої орди. Воно ”представляє” це путінську рашу, Яка принесла нам багато біди. Обійстя (в’явіть ви
Ждати буде татка
Підходить хлопчик до ікони (Йому чотири, а чи п’ять років). Не знає церкви він канони, Поговорить з іконою схотів. Маленькі ручки склав на грудях, А