Овдієнко Людмила Миколаївна (1. 05. 1948, с. Нова Гребля Роменського району Сумської обл.) – поетеса, член Спілки письменників України (1979р). Народилася в сім’ї вчителів. Після
Категорія: Овдієнко Людмила
 |
Людмила Миколаївна Овдієнко (1 травня 1948, с. Нова Гребля Роменського району Сумської області — 15 серпня 2015, с. Кобеляки Полтавської області) — українська поетеса, журналіст, член Національної спілки письменників України (1979 р.), автор багатьох поетичних збірок, лауреат літературних премій. |
Не тривож мене, не буди
Я писала тобі, що хата моя під соломою, Одна на всю вулицю, довго шукать не треба. Що живу я в тій хаті вдовою солом’яною І
Кислиця
Кислиця Ти знов говориш про столицю Про ніч, про Місячну сонату. А я люблю оцю кислицю, Що підпирає нашу хату. Ти вже нераз казав: ,,Зрубати.
На біду відчайдушно
На біду відчайдушно, немов на дзот, Я іду і ніскільки її не боюся. Все здається мені, що десь є горизонт, До якого плечем торкнуся.. Хтось
Є ворог із прихованим лицем
Є ворог із прихованим лицем Як легко наживати ворогів! Для цього не потрібні злість чи гнів. Частіш у вічі правду говори , Частіш по-справедливому твори.
Благаю миру людям і лісам
Новій Греблі 1. У тім селі, де я росла колись, Жили дерева добрі і ласкаві . Якщо одне галузки опускало – Його втішало інше :