,,Втрата пам’яті” У лісочку на поляні Мужики сиділи п’яні. В таких випадках – не нове, Велись дискусії, розмови. Й розвели такий базар… Ось продовжує Назар:
Категорія: Овчаренко Іван
|
Іван Михайлович Овчаренко. Романтичний поет Роменщини. |
Слово
Не в тому суть, що слово вогняне Змагається з мечем і кулеметом. Відбивається у слові все земне, Без нього не можливо стать поетом. З глибин
Тишина
Тишина Не всегда нужна нам тишина, Но она нужна когда идёт война, Когда вулканы рвутся из земли, И раскаты грома слышатся вдали. Нужна нам тишина
Бережи природу
Бережи природу Степ і ліс, і річка в очереті, Волосся зелені лугів. Панує сонце на планеті. Ставки виходять з берегів. Гуляють птахи на просторах, А
Любов не йде
Любов не йде Я про відсутність ласки не кажу. В жіночий день квіток не бачу. Та любов свою чекаю, стережу. Хоч вона на мене дивиться
Хижко Михайло Дмитрович
Хижко М. Д. народився в селі Глинськ, Роменського району, закінчив Роменський агролісомеліоративний технікум, працював на Волині, в с.Голобах, Ковельського району, агрономом, часто друкувався в Роменській
Рябина и человек
Плакали гроздья рябины Роняя на землю слезу. Зияли под корнем руины. Свалило рябину в грозу. Лежит, на боку, унывая. Листья поникли, грустят. Притихла больная, не
Секрет
У саду на танцплощадке Летом встретились с тобой. Жизнь прошла, одни загадки, Игралась с нашею судьбой. Я тебе казался скучным, Всё в газетах, книгах рылся.
Свобода
Свобода у діях, свобода у слові, Свобода колише думки. Купається завжди свобода в любові, Кладуть до підніжжя їй свіжі квітки. Рослину, тварину нітить, нуртує Відсутність
Роменські каштани
Їх оспівали давно вже поети, Як матір, дитину і вічну любов. Та всі не розкрили вони ще секрети, Тому до них повертаються знов. Стали у
Галя
Бушувала війна. Із Заходу насувалися фашисти. Всіх дорослих чоловіків мобілізували до війська. В заплаканих очах людей, навіть ясне небо здавалося задимленим і сірим. Душі дорослих
