Оця війна думок моїх не вкраде І не затупить дронами пера. Хоч і в димах цвітуть ще ескапади, Та я любуюсь хвилями Дніпра. Моя весна
Категорія: Лісненко Тетяна
 |
Роменська поетеса, педагог і депутат. Голова міської громадської організації “Літературне об’єднання «ДИВОСЛОВО»”, член МСПУ. |
Шелесне дощ осінній і холодний
Шелесне дощ осінній і холодний, Впаде на землю осені крило, Й розтане мить стривожена в безодні, Мов бабиного літа й не було… І клена лист
Сигнал «тривога» витру в телефоні
Сигнал «тривога» витру в телефоні, Бо він мене лякає день і ніч… В війни страшному горе-марафоні Життя і смерть – це крила протиріч. І знов
Хвилина мовчання…
Хвилина мовчання…Як дьоготь, розлита… Ковтаємо сльози, бо серце щемить. Розходиться горе чумою по світу, Та, певне, не всім чуже горе болить… Хвилина мовчання… Гірка і
Ікони плачуть…
Ікони плачуть… Покуть у печалі… Згорнули крила білі рушники, У лузі мавки гучно закричали, Засохли в полі сині волошкИ. І плачуть верби… Схлипує калина… У
Перед боєм
Цигарку перед боєм запалю, Зроблю тривожно глибоко затяжку, І птахам всім замовкнути звелю, – Мені сьогодні боляче і важко… Загинув брат в нерівному бою, І