Осінь яблучка вмиває, Промінь пестить пустунів, Гілка, мов малят, гойдає, Баба ж хоче вергунів!.. Яблук піде назбирає, Тісто ставить, підійде… Дід у хаті виглядає, Мо
Категорія: Колесник Валентина
 |
Колесник Валентина Петрівна народилася 26 вересня 1961 року в м. Буринь. Закінчила Київський державний інститут культури ім. О. Корнійчука. Друкувалася в районній газеті «Рідний край», «Путивльські відомості», в Інтернет-виданнях та в альманахах «Буринь-2002», «Елегія» (2004), «Елегія-2» (2013). |
А час летить…
Останній день зими, Бурульки ще грають кришталем. Та вже відчутний лет весни, Із кожним подихом і кожним днем. А я, на подив, у думках, На
Лікую душу
Листя побільшало жовтого, Вітер зірвавсь…Невтерпець! Запах залишився лілії жовтої, Літо збігло зовсім нанівець. А за літом -цілунки, думки… Зустрічі трепетні і побачення! Ти б за
Чого волати, як немає слів
Терпіння капля випита до дна, Лягла в душі, мов камінь, непорушно. О, дайте, дайте, ще вина, Щоб воювати, чи кричати: ” Як бездушно!” Чого волати,
Іншомовні слова
Боюсь чужих я “іншомовних” слів, Бува, щоб мову свою я не забула. Ще з молоком я матері відчула Пісень чарівних і колисанок переспів. Боюсь, що
Лілії
Листя побільшало жовтого, Вітер зірвавсь…Невтерпець! Запах залишився лілії жовтої, Літо збігло зовсім нанівець. А за літом -цілунки, думки… Зустрічі трепетні і побачення! Ти б за