Бут Микола Якович

Бут Микола Якович

Опалені вогнем війни
Опалені вогнем війни

(1928 – 1989)
Народився 21 квітня 1928 року на хуторі Погожа Криниця Роменського району Сумскої області. Український художник, лауреат Шевченківської премії 1979 року. Член Спілки художників з 1964 року. Біографія всього того покоління складалася під знаком війни, але воювати Миколі не довелося – до кінця Великої Вітчизняної війни йому виповнилося лише шістнадцять.
Та з гітлерівським «новим порядком» він стрівся у Таганрозі (сім’я перебралася туди в 1934 році), спробував усі злидні та жахи фашистської окупації, з особливою гостротою відчував вісті, що доходили до Таганрогу з фронтів.

Матроси з Малої Землі
Матроси з Малої Землі
В ім’я життя
В ім’я життя

Малювати Микола почав з 13 років. Зі шкільної лави він захоплювався романтикою минулих війн, сторінками боротьби за свободу українського та російського народів. Напевне, свою роль відіграли в цьому і розповіді батька – учасника громадянської війни. Одночасно Микола Бут не тільки навчався малювати, але й захопився театром, брав участь у шкільних концертах. Захоплення було настільки потужним, що, вступаючи до інституту вже після закінчення художнього училища, він паралельно склав екзамени й у театральний ВНЗ, ставши одночасно студентом Суриковського інституту і ГІТІСу! Але Микола все ж таки обрав живопис.
Заслужений художник РРФСР, народний художник РРФСР − 1980, лауреат Міжнародної премії ім. Віта Неєдли – 1972, ЧССР (за цикл картин «Словацьке національне повстання»), заслужений діяч мистецтв Чечено-Інгуської АРСР — 1989. Почесний громадянин м.Керч.
Помер 17 листопада 1989, похований у Москві.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *