Лакиза Александр Васильевич родился 24 июня 1946 года в городе Воркута Коми АССР в семье рабочих. Отец, Лакиза Василий Григорьевич, 1913 года рождения, уроженец села
Позначка: життєвий досвід
Мои неповторимые года
Мои неповторимые года Проносятся, как птицы вереницей. Лишь память сохранит мне навсегда Друзей ушедших дорогие лица. По детству как катком прошлась война, Хлебнул я горюшка
Доводилось мені
Доводилось мені. Доводилось мені Роботу мінять. Тепер на пенсії З гордістю згадую, Що так і не навчився Хвостом вилять Перед начальником, Чи перед владою. І
ВЕЛИЧНЕ І МІЗЕРНЕ
Лижня, наче змія. Пам’ятаю старт, А фініш був – в лікарні. І сиділа наді мною “Бабушка” моя “Бабушка” в руках Держала воду Лікар в білому
Вдячний пацієнтам
Я віддав життя своє роботі, Все до крихти людям я віддав. Пацієнтів моїх тисяч сотні Від недуги, зла я врятував. Все робив це чесно дні
Поминки по Робін Гуду
З ненависті відлік повітря для творчого пошуку слів, яких треба тисячі літрів, щоб з розуму твір кожний звів. Я першим не буду ніколи, бо вже