Нам дорогою ценою достались мир и свобода на нашей земле, но сила духа в наследство осталась от наших предков. И самая малость – нам до
Позначка: життєва дорога
Вантажообмін
Вантажообмін. Потяг – як вантаж. «Це не любов !..» – волає плац вокзальний, де циферблати лиць псевдоовальні, вінтажні лави, винний арбітраж – із носа кров,
Намагалася жити по совісті я. Чи вдалося?
Не потрібно мені, ні корон, ні овацій, ні слави. Я проста, друзі, жінка, як і більшість із вас у житті. Я зміцніла у праці тяжкій,
Йде весна
Ця квітка червона То маків є цвіт. Та пісня у небі – Жайворонка спів. Пшениці колосся, Промені сонця, Теплом розлилося Землі різноголосся. І вітер розносив
ШКІЛЬНИЙ ДЗВІНОК
ВИПУСКНИКАМ Шкільні роки… Швидкі вони й прекрасні: Дзвінки, урок, перерви і свята. Шкільні роки в житті, мов Місяць ясний, Яким вечірнє небо розквіта. Пройшли вони,
ИДУ
Иду. Не вижу я дороги. Ступаю, не жалея ноги. Воздух наполнен льдом и пеплом. Моя страна как – то поблекла. Бегущие за пустотой, Воспитаны чужой
Безответный вопрос
Мамин рушник Я взяв у руки рушника, Що вишивала мама. На ньому пісня солов’я Й калина кучерява. На ньому вишите життя, Яке вона прожила, На
