(Біля меморіальної дошки Л. Полтаві на школі в с. Вовківцях) Ти прийшов не в хату –– В рідну школу. Повернувсь, “тож вип’єм самогону З самого
Позначка: Вічність
Етюд
Під горою Золотухою. Ти між полями, Наче дядина. В колгоспі ти була Свекрухою. Жива загадка Нерозгадана : Чому ти звешся золотухою? Везли в музеї Мінерали
ВІНОЧОК ДРУЖБИ
( від Ромна до Радзіня ) Між учнями Роменської гімназії (ЗОШ № 2 ім.акад.А.Ф.Йоффе) та учнями Радзіньського ліцея Польщі Вас вітає Сумщина і древній Ромен!
Палити місток
Змінитись, важливо, можливо, і краще, схопитись за голову, думати, ніч, і глянути в небо безстрашно, мов пращур, і скинути мужньо з плечей параліч. По місту
НЕТЛІННИЙ СКАРБ
Борис Грінченко укладає словник української мови. «Нет этой мовы, да и быть не может, Не может быть», – із мракобісся чуть. Зловісний погляд, дихання вороже,
МЕЛОДІЙ ЗОЛОТАВИХ РІЙ
Богданові Островському, бандуристу, який тримає вулик на балконі будинку поблизу Володимирської гірки у Києві. Думки його хвилюють щочасу Про людську долю, про свою країну, Щоб невимовну