«А що як я останній українець?» В. Осипчук А що як ми – останні українці? А що як України вже й нема?.. Сама з собою.
Позначка: українська мова
Із ”КОБЗАРЕМ“ у серці!?…
”Кобзар” – Святиня України, Духовна книга для родини! Усе Шевченкове є сутнє – минуле і сучасне, і майбутнє. У мене він увесь в закладках –
Іншомовні слова
Боюсь чужих я “іншомовних” слів, Бува, щоб мову свою я не забула. Ще з молоком я матері відчула Пісень чарівних і колисанок переспів. Боюсь, що
Наодинці з поетом
(Біля пам’ятника Т.Г. Шевченку в Ромні) Не день, не ніч, Тарасе… Богом даний, Сидиш в задумі… Нас вартуєш ти віки. Спивають ревність дум твоїх каштани…
Наш батько – Тарас
Наш батько – Тарас О Батьку мій, стоїш собі на кручі, І погляд в даль, такий, як і колись… Тебе вітри обвіюють пекучі, В тобі
Рідна мова
Моя Україна Мережані хмарами далі, Дніпро, і пісні солов’я, і хвилі полів золотаві. Це все – Україна моя. Рушник і червона калина, і хліб запашний