Бурулька іскриться на сонці чарівна, Та, правда, недовго так сяє вона, Бо серце м’якеньке ця має царівна. Як сонце пригріло – лишилась вода. Не віриться
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Бурулька іскриться на сонці чарівна, Та, правда, недовго так сяє вона, Бо серце м’якеньке ця має царівна. Як сонце пригріло – лишилась вода. Не віриться
НЕЖДАНА ЗУСТРІЧ Вони сидять – розлучниця і бувший, А я йду мимо – чорт мене поніс! Вони сидять, напружено надувшись, Собі шепочуть тихо щось під
Язика хам Горе як у жінки, довгий язичок. Зразу ж виникає море балачок. І в такому домі радощів нема. Завжди як в дур-домі, рівна з
Пізнє щастя. Осінь дерева розділа. Вітер у кронах шумить. Від неприкритого тіла Серце від болю щемить Морось холодна покрила. Землю і жовті листки. Сум у
Моя бабуся Гнилий сарай, мітла та ступа Старенька хата край села. І трав цілющих ціла купа Так пращурка моя жила. Заходиш, піч, одна кімната Без
Спокій Подаруй мені спокій і віру. Дай надію на краще життя. І любити я буду без міри. І тебе і твоє майбуття Я зігрію в