Віхола завіяла, завила, Третій день без продиху мете, А тебе, немов блоха вкусила, Все тобі не так і все не те, Не такий і я
Позначка: українка – найкраща жінка
Роменка
Роменка-красуня мирно протікає, Всі малі струмочки у один скликає І вони до неї горнуться, як діти, Бо вона із ними вміє гомоніти. Виведу вас, каже,
Не питай
Не питайте жінку: “Скільки літ?” Краще запитайте: “Скільки зим Поморозило надії цвіт Та життя розвіяло, як дим?” Замітає хуртовина слід, Паморозь лягає на виски. Запитайте
Лелеки
Лопочуть крилами лелеки, Шумлять струмочками сніги, Думки мої летять далеко До тебе, сонечко, з нудьги. Ще сорок приморозків буде, Ще довго танутиме лід, Та серце
Гарем
Під вікном на сонячному промені Загорілась вишня янтарем. Ягодами віти переповнені, Як жінками, шаховий гарем. Подивлюся – очі розбігаються І тремтить від радості душа, А
Всяк на свій смак
Всяк на свій смак Чоловік дружину Часто-густо ганив: – Вариш ти Марино, Борщ такий поганий!.. Кислий і солоний Ще і димом чути… Дай собаці –