Поезія – це музика душі. ЗИМА Прийшла зима. Скінчилась осінь. Навколо снігу намело. Гуляють кожен день морози. Куди ж поділося тепло? Віконце крихітне замерзло. Під

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Поезія – це музика душі. ЗИМА Прийшла зима. Скінчилась осінь. Навколо снігу намело. Гуляють кожен день морози. Куди ж поділося тепло? Віконце крихітне замерзло. Під
Люблю людей і цей світ. ПОДРУГА Дружим мы уже давно. Мы не слабое звено! Интересно вместе нам, Все мы делим пополам. Будем вместе мы держаться,
Словами говорять наші думки. ТАТО Мій тато найдобріший. У нього світлий погляд. Ніколи не образить. Щодня зі мною поряд. Він допоможе мамі, А потім і
Люблю світ творчості, бо він – моє життя. ВЕЧІР Сонце. Хмари. Повітрячко прозоре. Зелень. Трави. І поле наче море. Заграва розлилася. Пташина в небо лине.
Поетичне слово – це щирість і теплота. СЕСТРИЧКА Неначе янголя моя сестричка. У неї завжди червоненькі щічки. У неї оченятка голубі, Що мило посміхаються тобі.
Обожнюю таїну і красу слів. ПТАШИНА Ось пташечка маленька Злетіла в небеса. Злякали ту пташину Земнії чудеса. За думкою летіла. Здалося їй за мить, Що
Поезія – це моя дорога до пізнання світу. КАРТИНА Намалюю я картину. Ліс і степ. Дорога. Тиша. Це – природа наша мила, Найрідніша, найгарніша. Хай
Люблю складати вірші про весну – ясну, манливу, чарівну! ВЕСНА Вже ясна весна настала. Сніг розтанув навкруги. Сонце випливло рожеве На небесні береги. Перша ластівка
Саме краса слова робить світ поезії казкою. СОНЦЕ Сонце, сонечко прийшло, Радість людям принесло. У віконце заглядало, Промінцями цілувало. Отаке воно грайливе, До роботи не
Я залюблена в таїну слова. ДОЩИК Дивлюся: на світанку Уся земля в серпанку, Похмуре небо, хмар багато, Зібрався дощик накрапати, Вологим холодком до хати Зайшов
Люблю спорт, але приваблює мене і поетичне слово. ВЕСНА Тепла, лагідна весна Ходить над ярами, Посміхається вона Диво-кольорами. Посміхається вона Сонця промінцями, Щоб укрилася земля
Я обожнюю усе нове. КАРАМЕЛЬКА Я – карамелька, Сладкая конфетка. Я люблю себя – И меня любят детки. Я бываю разная – Желтая и красная,
Це про вас чи ваших знайомих?
Відомості застарілі чи неточні? Маєте поправки чи доповнення? Якісні фото?
Присилайте: info [пес] romen-sula.org
Ми виправимо інформацію якомога швидше.