Останній день зими, Бурульки ще грають кришталем. Та вже відчутний лет весни, Із кожним подихом і кожним днем. А я, на подив, у думках, На

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Останній день зими, Бурульки ще грають кришталем. Та вже відчутний лет весни, Із кожним подихом і кожним днем. А я, на подив, у думках, На
Перші проліски вже замість снігу, А зими наче ще не було. Я ходжу і дивлюсь на відлигу, Витираю спітніле чоло. Коло хати ні снігу, ні
ЛИШ ВЕСНОЮ Запахло всюди вже весною. Заструменилася вода. Спів жайвора летить луною, І пролісок вже вигляда. Землею йде тепло весняне. Усе навколо ожива. Та інколи
Вновь на сносях весенняя земля, Сырая, топкая , лелеющая семя. Все веселей галдит воронье племя И клейкой почкой пахнут тополя. И, ах, какие снятся ночью
Ця квітка червона То маків є цвіт. Та пісня у небі – Жайворонка спів. Пшениці колосся, Промені сонця, Теплом розлилося Землі різноголосся. І вітер розносив
Ясенем стану На довгій дорозі, Де поле широке, Де трави розлогі, Де пісню у небі Жайворонок співає. Ітиме прохожий Мене привітає, Зморений, сяде, Щоб відпочити.