МОГИЛА НЕВІДОМОГО СОЛДАТА На далекій Сумщині моїй – Могила Невідомого солдата. Пройшло з тих пір чимало літ, А ти ще й досі держиш автомата. Вже
Позначка: сенс життя
Моя українська земля
Поезіє моя Як на поля засохлі тепла злива, Як вітер-холодок у літню спекоту, Як пташці у політ надійні крила, Ковток води на жнивному лану, Скупа
Рідна хата
Рідна хата Рідна хата – колиска родини, Діду й татові мила була, Під причілком щороку калина Білим цвітом весною цвіла. А по осені кетяги стиглі
З думою про життя
Висота душі Відведений нам вік ми ділим на літа, Йдемо по них, як по щаблях драбини, Щоденні помисли, постійна суєта Не всім шляхи встеляють до
ВСЕ «ЗА» И «ПРОТИВ» ВЗВЕСИВ РАЗОМ
РАЗУМ И ТЕЛО Встретились Разум и Тело. Он не хотел, Оно хотело. Встретились Тело и Разум, И всё изменилось сразу. Два Разума встретились – гром
ВО МНОГОМ ВРЕМЯ ИМЕННО ТАКОЕ
Я ВСЕГДА БЫЛ ТАКОЙ Леонову Вячеславу Николаевичу Развязали мне руки и дали мне хлыст, Чтобы я отхлестал, отхлестался. Я всегда ненавидел чужие углы, Потому-то нигде