Ти чув, коханий, як зітхає небо? Тепер із ним зітхаємо удвох, Мій дощ прозорий падає на тебе, А я лечу… бо кличе мене Бог… Лечу
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Ти чув, коханий, як зітхає небо? Тепер із ним зітхаємо удвох, Мій дощ прозорий падає на тебе, А я лечу… бо кличе мене Бог… Лечу
Пшениці стиглої колосся, Барвінку зоряний розмай, Моя прекрасна Україно – Благословенний Богом край! Ти крізь страждання і недолю Пройшла тяжкий, тернистий шлях, Тепер тримаєш міцно
«ДЕМОКРАТІЯ» I Крізь плач і стогін Україна До волі лебедем летіла, Знов воскресала на руїнах, Надії зіркою світила. В квітках барвінку розквітала, Пісні співала калинові,
Вона довго думала над тим, який інститут обрати. Під час пошуку в довіднику, її найбільше зацікавив медичний, який знаходився в столиці, а серед професій вона
Плачь, любимый плачь! Сегодня я уйду, А ты, не скрой свою слезу Поплач, и успокойся. И слез своих не бойся. Ведь слезы – это Я!
Як ховала чоловіка, Серце розривалось. Не було б такому віку, Та лихо спіткалось. Дуже плакала, тужила, А як ніч настала – Слізно господа просила: «Забери,