Це руки сина, батька, дідуся. Це руки найсвятіші Перемоги. Солдата руки і захисника. Де під нігтями пройдені дороги. Де на руках сліди від тяжких ран.
Позначка: російські загарбники
Російська мова
Нас вчили зі шкільної лави І аж до зморщок, до сивин Так розмовлять, як розмовляли Некрасов, Пушкін і Купрін. Тож ми, прості провінціали, Щоб другосортними
Буде тобі, враже!…
Тобі буде, враже, як Залужний скаже й ЗСУ покаже: путь в полон чи у «двохстоті» – полку, батальйону, роті! Геть рашистів з України! Геть –
Печаль війни
Відкапала весна біди сльозами, Й моя в гіркій печалі сторона… Скрутив їй ворог руки ланцюгами, Тому вона в скорботі і сумна. Вкраїна моя в смутку
Вікно
Вікно завішене не плаче… Ні сліз, ні сонця, ні роси. Але війни жахіття бачить, Господь лампад не погасив… Уранці тріснуло, так гучно, Від бомби вражої…
Прощай, кремлёвская россия
Прощай, немытая Россия, Страна рабов, страна господ. И вы, мундиры голубые, И ты, послушный им народ. М.Лермонтов Прощай, кремлёвская россия, Страна-агрессор, террорист, И вы, мундиры