Сидить дід Колько на лавочці біля свого двору, непорушно дивиться поперед себе, як капітан океанського корабля, на високі, темно-зелені хвилі. Бачить кепсько, замість перехожих на

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Сидить дід Колько на лавочці біля свого двору, непорушно дивиться поперед себе, як капітан океанського корабля, на високі, темно-зелені хвилі. Бачить кепсько, замість перехожих на
Кружит осень листья в танце озорном, Ласковое солнце в небе голубом. Смелой, вольной птицей, Вновь оставив дом, Улечу купаться в свете золотом. Это ведь последние
«Чим більше мов ти знаєш,тим більше ти –людина.» Так говорить мудре прислів’я і я повністю згодна з цим твердженням. Звичайно, ми маємо в досконалості знати
Ти чув, коханий, як зітхає небо? Тепер із ним зітхаємо удвох, Мій дощ прозорий падає на тебе, А я лечу… бо кличе мене Бог… Лечу
Під неба помаранчевим крилом Собі таку «свободу» відстояли… Чи то добро вже обернулось злом? Чи то всі ми зробили, а не знали?.. Не знали, що
Пшениці стиглої колосся, Барвінку зоряний розмай, Моя прекрасна Україно – Благословенний Богом край! Ти крізь страждання і недолю Пройшла тяжкий, тернистий шлях, Тепер тримаєш міцно
Це про вас чи ваших знайомих?
Відомості застарілі чи неточні? Маєте поправки чи доповнення? Якісні фото?
Присилайте: info [пес] romen-sula.org
Ми виправимо інформацію якомога швидше.