Мне двадцать два и я живой, А значит – всё в порядке. Хотя уже давно с судьбой Я всё играю в прятки. Ну, а пока

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Мне двадцать два и я живой, А значит – всё в порядке. Хотя уже давно с судьбой Я всё играю в прятки. Ну, а пока
А счастье ведь бывает очень разным: Кому-то хватит света лишь в окне… А мне бы – видеть солнце в небе ясном, За горизонта край взглянуть
Сьогодні – лютий… Та зими немає. А хочеться ще снігу з морозцем… Зимовий місяць у дощах спливає З поривистим, вихрастим вітерцем. . Ідуть дощі: густі
Перші проліски вже замість снігу, А зими наче ще не було. Я ходжу і дивлюсь на відлигу, Витираю спітніле чоло. Коло хати ні снігу, ні
Не такая, как все, не такая… Не похожа на всех – ты другая. Совершенна во всём, идеальна И в своём амплуа – гениальна. На подружек
Великі сніжинки кружляють в повітрі, Лягають на стежку вони наугад… Я дуже люблю цю погоду, без вітру, Милуюсь красою зими в снігопад. А душу тривожить