Заслуженому працівникові культури України Валентині Олексіївні ЄФРЕМОВІЙ – мистецвознавцю, журналістові, землячці, колезі, Послу Всесвітньої Федерації миру, талановитому топ-менеджерові Сумського земляцтва у Києві: 1. Ми познайомились
Позначка: поет
СЛАВСЯ, РОМЕН!
Слався, Ромен, моє місто кохане! Плюскіт річок у вечірній імлі. Пишні сади і квітучі каштани, Шпилі церков на козацькій землі. Хвилі пісень і знамена прадавні.
КЛЮЧИНИ РІДНА СТОРОНА
Ромен…Ромен…У цьому слові Бринить історія сама: Шевченку рідне і Франкові Було це місто недарма. А нині радість Батьківщини – Над містом ще одна зоря: Ромни
СТОЇТЬ КУРГАН – РОМЕНЩИНА МОЯ
Летять віки, пройшли по них народи, Зоставсь лиш спомин – сива ковила; В степу курганом, символом свободи, Утвердилась Роменщина моя. Живе там пам’ять волелюбних скитів,
РОМЕНЕ МІЙ
Ромене мій – моя маленька рідна Україно! Каштаноооко так дзвениш поміж черлених горобин. Тут скіф мечі гострив на сонці у тяжку годину, Тут славу колихають
ДО 1100- РІЧЧЯ РОМЕН
ДО 1100- РІЧЧЯ РОМЕН Над Роменом моїм, Оповитим земною красою, Сходить сонце щоранку І життя протіка день у день… Я лишаюсь твоїм Історичним минулим, Сулою,