Я кохаю тебе, моє місто, Мій квітучий чарівний Ромен, І хатинки, неначе намисто Над Сулою пліч-о-пліч здавен. Я кохаю вербу за місточком, Що схилилась від
Позначка: поет
СОБОР СВЯТОГО ДУХА В РОМНІ
Де правда й кривда у борні сплелись, Щоб розметати часу павутиння, Вознісся він на кручі цій колись, Як істина – велична і нетлінна. Могуть і
ГУБКА МАРИНА
РІДНЕ МІСТО Найкраще місто на землі, Таке прекрасне, миле, рідне, Каштанами весною квітне, Пташками будить на зорі. Тече тут річечка Сула, Та ще й Роменочка
Валентині Олексіївні ЄФРЕМОВІЙ
Заслуженому працівникові культури України Валентині Олексіївні ЄФРЕМОВІЙ – мистецвознавцю, журналістові, землячці, колезі, Послу Всесвітньої Федерації миру, талановитому топ-менеджерові Сумського земляцтва у Києві: 1. Ми познайомились
СЛАВСЯ, РОМЕН!
Слався, Ромен, моє місто кохане! Плюскіт річок у вечірній імлі. Пишні сади і квітучі каштани, Шпилі церков на козацькій землі. Хвилі пісень і знамена прадавні.
КЛЮЧИНИ РІДНА СТОРОНА
Ромен…Ромен…У цьому слові Бринить історія сама: Шевченку рідне і Франкові Було це місто недарма. А нині радість Батьківщини – Над містом ще одна зоря: Ромни