ДО 1100- РІЧЧЯ РОМЕН Над Роменом моїм, Оповитим земною красою, Сходить сонце щоранку І життя протіка день у день… Я лишаюсь твоїм Історичним минулим, Сулою,
Позначка: поет
РОМЕНСЬКІ КАШТАНИ
Білі каштани, роменські бульвари, Кружляють в алеях закохані пари, В парку лунають оркестрів баси, Юності сміх, дзвінкі голоси. Приспів: Рідний Ромен, рідне місто моє, Серцем
СЛАВСЯ, РОМЕН
Ти стоїш величаво над Сулою на кручі, Рідне місто моє, сивиною покрите. Твою славу вінчають твої землі родючі, І народ наш у праці хвалу воздає!
РОЗКВІТАЙ, РОМЕН, РОЗКВІТАЙ
РОМЕН-ЦВІТ На ромені погадаю, Чи кохання є, чи ні. Доля все розподіляє, Та чи випаде мені? Відриваю пелюстки – Любить чи не любить… Так було
Захарченко Віта Анатоліївна
Я, Захарченко Віта Анатоліївна („… ім’я моє в перекладі – життя, бо дуже крихітною народилась я…”). Родом я з Недригайлівського району, мальовничого села Червона Слобода.
РОМЕН, ТИ – ТВОРЧА СИЛА
Торкаючись усього літературного, поетичного надбання всіх поколінь роменців, зібраного у проекті (макеті) майбутньої книги, який здійснюється Стрельченком Григорієм Степановичем при підтримці творчого колективу літературно-історичного альманаху