Оця верба, що вже похила, Гілками хату Насті тре, Хрестом підійде до могили, Коли бабуся Настя вмре. Була, як писанка, вродлива, З косою довгою, як
Позначка: поет
Мрійлива осінь забере тумани
Мрійлива осінь забере тумани, Розстеле килим, вишитий дощем, Осіннє листя кине під ногами, На серці зрання буде тільки щем. Прозорість неба більше не побачиш, Бо
Ціль свята
У цю війну, ой, так ми натерпілись, Що із думок, з життя не йде вона, Бо українці вже нагорювались І сліз пекучих напились сповна. Запеклий
Я шию форму…
Я шию форму для солдата, який в окопі разом з братом ночує вже не першу ніч… . Стріляє він десь з автомата, я тисну на
Моє повинно стати кращим
Моє повинно стати кращим, Моя Земля, будинок, моя праця, І не дозволю ледарям пропащим, Забрати серце…. Ні!!! Нізащо! Бо я вкладаю серце в кожне слово,
Російська мова
Нас вчили зі шкільної лави І аж до зморщок, до сивин Так розмовлять, як розмовляли Некрасов, Пушкін і Купрін. Тож ми, прості провінціали, Щоб другосортними