Висота душі Відведений нам вік ми ділим на літа, Йдемо по них, як по щаблях драбини, Щоденні помисли, постійна суєта Не всім шляхи встеляють до
Позначка: плин часу
ВСЕ «ЗА» И «ПРОТИВ» ВЗВЕСИВ РАЗОМ
РАЗУМ И ТЕЛО Встретились Разум и Тело. Он не хотел, Оно хотело. Встретились Тело и Разум, И всё изменилось сразу. Два Разума встретились – гром
ВО МНОГОМ ВРЕМЯ ИМЕННО ТАКОЕ
Я ВСЕГДА БЫЛ ТАКОЙ Леонову Вячеславу Николаевичу Развязали мне руки и дали мне хлыст, Чтобы я отхлестал, отхлестался. Я всегда ненавидел чужие углы, Потому-то нигде
НЕ МОЯ ВОЛЯ, ТВОЯ ДА БУДЕТ
НЕ МОЯ ВОЛЯ, ТВОЯ ДА БУДЕТ Когда нам кажется, что мы готовы на любую жертву, но кроме той, которая нужна Ему*, Мы всеми силами души
Сповідь
Медсестра Пригнічена роками і нуждою. Доволі потріпали перемін вітри. Дітей одна ростила, стала як вдовою, Із щирою душею медсестри. У добрий час в лікарню хто
ЛІТНІЙ РАНОК, ОСІННІЙ РАНОК
ЛІТНІЙ РАНОК Мерехтить сріблястим сяйвом вранішня трава, Кучеряві хмари в небі, ніби острови, Вітерець пустує, листям грається в гілках, Їжачок спішить до діток з яблуком