Роменський край співучий і родючий, Наш край один – такого вже нема… І люди в нас привітні й працьовиті, І волю любим більше за життя
Позначка: плин часу
Моя роменочко
Моя Роменочко, красуне синьоока, зміліла ти, бо збоку тиснуть береги, неповноводна вже, небистра, неглибока, бо віддаєш не власні, а людські борги. Колись великі баржі по
Роменський цвіт
МІЙ РОМЕН Хто був в Ромні хоч раз весною, Коли були каштани у цвіту, Погодиться усяк зі мною, Що землю бачив у цю мить святу.
Роменщино – мій рідний краю!
РОМЕНЩИНО – МІЙ РІДНИЙ КРАЮ! Мій рідний краю над Сулою, Мій рідний краю – ромен-цвіт! В тобі життя буя і квітне, На хвилях радісних біжить.
Літописець рідного краю
Серед видатних наших земляків минулого особливу увагу привертає постать Івана Олексійовича Курилова, бо був він, на наш погляд, звичайною і разом з тим – незвичайною
Переворот в мировосприятии
Світова історія засвідчила, що ворожнеча між людьми від переконання: «я – це не ти». У цій світоглядній спіймалці гинули цивілізації. Прямує до зникнення і наша.